Семенівська селищна рада об'єднана територіальна громада

Полтавська область, Семенівський район

Цікава та корисна інформація

 

В УКРАЇНІ ЗАПУСТИЛИ ПРОФЕСІЙНИЙ СЕРВІС З НАДАННЯ ДОПОМОГИ ТИМ, ХТО ХОЧЕ КИНУТИ ПАЛИТИ

В Україні запустили професійний сервіс з надання допомоги тим, хто хоче кинути палити

Сервіс складається з «гарячої» телефонної лінії та веб-сайту. «Гаряча» телефонна лінія: 0-800-50-55-60 безкоштовна для дзвінків зі стаціонарних та мобільних телефонів з території України.

На веб-сайті: www.stopsmoking.org.ua можна ознайомитися з інформацією щодо відмови від куріння, яка може стати у нагоді як самим курцям, так і їхнім близьким.

Також на сайті можна отримати консультацію, поставивши запитання через онлайн-чат або надіславши запит через електронну пошту. На сьогодні сервіс працює з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 15:00.

Сервіс було розроблено в межах ініціативи, яка впроваджується громадською організацією «Життя» у рамках спільного проекту Міністерства охорони здоров’я України та Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва «Неінфекційні захворювання (НІЗ): профілактика та зміцнення здоров’я в Україні».

Рятувальники застерігають: будьте вкрай обережні на воді!

За вікном літо. Все більше хочеться покинути квартиру й відправитися на природу, здебільшого до лісу або річки.

Тому на часі говорити про воду, а точніше про правила поводження людей на водоймах, аби відпочинок приносив радість. Усім відомо, що вода – чудодійний засіб оздоровлення організму.

Купання дає людині фізичне та моральне задоволення, допомагає позбутися стресів. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією.

Як уникнути трагедії на воді.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є правильний вибір і обладнання місць для купання; навчання дорослих та дітей плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих. Відпочинок на воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24.

Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води із швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах; купаючись на “дикому пляжі” чи у незнайомому місці – не пірнайте з берега, гірки, дерева; у воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби; особливо слідкуйте за дітьми: їхня поведінка у воді не передбачувана; до плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів; утримуйтеся від далеких запливів: переохолодження – головна причина трагічних випадків. На рівнинних річках є багато ям і вирів. Вони підступно зустрічаються біля піщаних кос, під берегом, де особливо полюбляють купатися діти.

Особливості під час купання в гірських річках. Гірські ріки мають стрімку течію, що може збити з ніг. Дно і береги таких річок кам’янисті, тому можна отримати важкі травми при падінні. Можна впасти, підслизнувшись на мокрому і слизькому камені, коли тільки входиш у воду.

На морі треба завжди зважати на хвилі, які можуть перевернути людину при вході у воду. Не намагайтеся плисти проти хвилі. Варто бути обережними біля водорізів. Не пірнайте з них, бо можна впасти – вони дуже слизькі від водоростей. Не запливайте за буйки! Великою бідою може обернутися пірнання на мілководді або в незнайомих місцях. У таких випадках можливі травми шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку.

Якщо човен перевернувся, головне не розгубитися. Навіть коли перекинувся, він і тоді ще певний час тримається на воді, отже, треба зберігати спокій, і до прибуття рятувальників триматися за човен, штовхаючи його до берега. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє, підтримувати його на плаву. Рятувати треба спочатку одного потопаючого, а потім іншого, допомогти вплав одночасно кільком людям неможливо. Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він мусить уміти керувати судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді. Основною причиною загибелі людей на воді є страх. У більшості випадків тонуть люди, котрі вміють плавати, і з самовпененістю запливають далеко від берега. Там вони можуть потрапити у потік холодної води. Тоді починає зводити ноги і хапає корч. У цій ситуації головне – не злякатися. Треба зануритися у воду і сильно потягти рукою на себе ступню за великий палець.

Будьте дуже обережні під час відпочинку на воді, щоб він був для Вас і Ваших дітей безпечним, весь час суворо дотримуйтеся порад рятувальників!

Епідемічна та епізоотична ситуація зі сказу в Україні залишається неблагополучною. Природні вогнища сказу існують практично на всій її території. Щорічно реєструється значна кількість захворювань на сказ серед тварин та випадки загибелі людей внаслідок захворювання на сказ.

СКАЗ – особливо небезпечне інфекційне захворювання, спільне для тварин і людей, яке може вражати всіх теплокровних тварин (хворіють всі види домашніх, сільськогосподарських та диких тварин). Захворювання характеризується тяжким ураженням центральної нервової системи і закінчується смертю (летально).

Джерелом збудника (вірусу) сказу є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною, через покуси, ослиненя, подряпини, вражаючи здорових тварин та людей. Тривалість інкубаційного періоду (від моменту зараження до перших проявів хвороби) залежить від багатьох факторів, найбільш короткий для тварин – 7-8 днів, для людей – від 2-ох тижнів до одного року. З місця укусу вірус по нервовій тканині поширюється до головного та спинного мозку, де потім накопичується, потрапляє до внутрішніх органів, які можуть його виділяти: слинні, слизові, підшлункова, молочні залози.

Клінічні ознаки сказу у тварин і людей подібні. Форма хвороби може бути буйною, тихою, атиповою. Для типового прояву сказу характерні стадії провісників, збудження і паралічів. Частіше паралітичний сказ і атиповий прояв хвороби, характерний для сказу, викликаного вірусом адаптованим до лисиць.

Перші ознаки захворювання мають загальний характер та стосуються дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, центральної нервової системи. Загибель тварини або смерть людини наступає внаслідок дихальної недостатності.

Головною ознакою захворювання диких тварин є зміна поведінки – втрата відчуття страху. Звірі втрачають обережність, вдень з’являються в населених пунктах, в місцях випасу і утримання худоби, нападають на тварин, людей.

Основним джерелом вірусу сказу в Україні, які на більшій частині Європи, є лисиця червона, яка  є найбільш масовим видом хижаків в Україні – приблизно 70% від загальної кількості хижаків. Сказ підтримується там, де щільність червоної лисиці досягає більше однієї голові на 1000 га угідь.

Хвора на сказ лисиця здібна за добу пробігати 10-15 км, контактуючи з безмежною кількістю різних видів тварин і, в першу чергу, з собаками, котами, худобою, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, збільшує питому вагу хворих на сказ свійських тварин та наближає сказ до людини.

Потенційним джерелом розповсюдження сказу є бездоглядні собаки і коти, чисельність яких в області за останні роки не набуває тенденції до зменшення, а також собаки та коти, власники яких порушують правила їх утримання ( не проводяться профілактичні щеплення проти сказу). Це, в свою чергу, сприяє утворенню антропургічних осередків сказу (міського типу, коли хворі на сказ тварини мешкають безпосередньо в населених пунктах).

Щоб захистити себе від захворювання, необхідно дотримуватись таких правил:

- дворових собак утримувати у вольєрах, вигулювати на короткому повідку та у намордниках, щорічно робити профілактичні щеплення;

- уникати контактів з бездомними та дикими тваринами;

- вживати заходи з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;

- мисливцям та працівникам лісового господарства під час зняття шкіри з вбитих диких тварин користуватися гумовими рукавичками, після чого, не знімаючи їх, вимивати руки у дезінфекційному розчині;

Що ж робити, коли вас покусала тварина?

- рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;

- своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження); перш за все, звернутись до сімейного лікаря за місцем проживання,  а при тяжкому випадку викликати негайно швидку допомогу за номером 103;

- під час курсу антирабічних щеплень — не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;

- тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи).

Пам’ятайте, сказ вилікувати не можна, його можна тільки попередити. Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

Які документи будуть потрібні для безвізового перетину кордону з Євросоюзом?

Роз’яснення щодо перетину кордону з Євросоюзом при запровадженні безвізу

6 квітня Європейський парламент з великим запасом голосів ухвалив рішення про безвізовий режим для України.

“Ми йдемо за графіком, лишилися самі формальності, але їх треба пройти”, – кажуть європейські дипломати.

Отже, безвіз буде, і запрацює він в середині червня. Та це не знімає всіх питань.

Головне з них – як безвіз працюватиме на практиці?

Які документи доведеться брати за кордон? Кого не пустять в Європу, “завернувши” на кордоні? Що робити з довідками про доходи? Чи правда, що безвіз у нас – “неповний”?

Де міфи, а де правда? Питання безвізу в Україні справді дуже міфологізоване, хоча часом, як у приказці, дим не без вогню. У публікації знайдете відповіді на запитання, що лунають найчастіше.

Основні умови. Старі та біометричні паспорти.

Спершу про найпростіше – про базові умови.

Дані всеукраїнського соцопитування, проведеного на замовлення ЄС, які має в розпорядженні сайт ЄвроПравда свідчать: більшість українців не знають навіть того, що умовою безвізу є біометричний паспорт. А запитання про те, що робити зі старими паспортами після схвалення безвізу, ЄвроПравда чує навіть у журналістському цеху.

Отже, в’їжджати до ЄС без візи буде дозволено виключно тим, хто має біометричний паспорт. Тобто паспорт із чипом, на якому міститься фото, підпис та відбитки пальців даної особи.

Це не якісь ексклюзивні критерії для України.

Така вимога діє до всіх без винятку держав, що пройшли візову лібералізацію з ЄС за останнє десятиріччя; та й у самому Євросоюзі давно видають виключно біометричні паспорти.

Що робити з нині діючими паспортами? Відповідь проста: нічого. Жодних вимог щодо їх заміни в ЄС немає.

Маєте діючу мультивізу в паспорті старого зразка? Спокійно користуйтеся нею до завершення строку її дії. Хочете лишити старий паспорт і оформити біометрику як другий документ? Будь ласка, це теж дозволено.

Більше того, можна буде й надалі звертатися до посольства по візу, якщо ви не матимете біометричного паспорта, але виникла потреба поїхати до ЄС.

До прикладу, в Молдові, де безвіз запрацював три роки тому, торік продовжували видавати візи тим, хто їх потребує. До семи шенгенських консульств, що працюють у Кишиневі, за візами звернулися 2000 людей. Більшість із них – іноземці, але близько третини – громадяни Молдови зі старими паспортами.

Це може здаватися дивним, адже оформлення нового паспорта коштує менше, ніж віза. Та не забуваймо, що в Молдові – так само, як і в Україні, – діє угода про візове спрощення, за якою пенсіонери, студенти та кільканадцять інших категорій мають право на безкоштовну візу.

Це не знімає мороки з оформленням, потреби ходити до посольства чи до візового центру. Але можливість поставити візу у старий паспорт лишатиметься і надалі.

А от біометричний паспорт на оформлення візи у вас просто не візьмуть і порадять їхати одразу на кордон. В ЄС вже готують відповідну інструкцію для консульств.

Які країни можна буде відвідати при безвізовому режимі?

При запровадженні безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.

Отже, отримання візи не вимагається, під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Також без візи можна буде відвідати Болгарію, Республіку Кіпр, Румунію та Хорватію.

Австрія Австрія
Бельгія Бельгія
Греція Греція
Данія Данія
Естонія Естонія
Ісландія Ісландія
Іспанія Іспанія
Італія Італія
Латвія Латвія
Литва Литва
Ліхтенштейн Ліхтенштейн
Люксембург Люксембург
Мальта Мальта
Монако Монако
Німеччина Німеччина
Норвегія Норвегія
Нідерланди Нідерланди
Польща Польща
Португалія Португалія
Словаччина Словаччина
Словенія Словенія
Угорщина Угорщина
Чехія Чехія
Фінляндія Фінляндія
Франція Франція
Швейцарія Швейцарія
Швеція Швеція
454px-Schengen_Area.svg_

 

Які документи потрібні при перетині кордону під час дії безвізового режиму?

Це питання – найбільш міфологізоване.

У соцмережах поширена думка, мовляв, “усі ті документи, які досі носили до консульства, тепер потрібно буде брати на кордон”. Доводилося зустрічати навіть абсурдні згадки, що європейські прикордонники питатимуть про “заборгованість в жеку” та “довідку про несудимість”.

Словами одного з дописувачів, “хотілося б знати точний перелік “довідок з бані”, які потрібні будуть на кордоні”.

Ми маємо відповідь на це питання, і вона підтверджена документально. В ЄС діє так званий “Шенгенський прикордонний кодекс” (Schengen border code), де зазначений порядок та правила перетину кордону іноземцями.

Головний висновок з кодексу:

Немає жодної додаткової вимоги до тих подорожуючих, які їдуть до ЄС за безвізовим режимом.

Так, європейські прикордонники перевірятимуть мету поїздки тих, хто їде за безвізом, але вимоги до них точно такі, які і до власників візи. Адже коли ви прибули на кордон із візою в паспорті, вас так само можуть не пустити до країни. Приміром, якщо прикордонник з’ясує, що ви їдете працювати за туристичною візою.

У прикордонному кодексі є п’ять вимог, які поширюються як на “візових”, так і на “безвізових” іноземців.

В’їзд до країн ЄС дозволений тим громадянам, які:

  1. мають на руках документ для перетину кордону (закордонний паспорт, проїзний документ дитини, диппаспорт тощо);
  2. можуть обґрунтувати мету та умови свого перебування в ЄС;
  3. мають достатні фінансові засоби як для перебування в ЄС, так і для повернення в Україну, або ж здатні отримати їх законним чином (це – пряма цитата із прикордонного кодексу);
  4. не перебувають у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС;
  5. не становлять загрозу для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.

Для тих, хто не має біометричного паспорта, до цього переліку додається шостий пункт – потрібно мати в паспорті чинну візу.З першим пунктом ми вже розібралися.

У четвертому  пункті йдеться, зокрема, про тих українців, хто був депортований з держав-членів ЄС із забороною в’їзду на певний термін (приміром, на рік або на п’ять років).

Передусім йдеться про порушників візового режиму – тих, хто нелегально працював в ЄС, хто лишився в ЄС на довший термін, ніж передбачено візою, а також про злочинців, засуджених в державах-членах ЄС і висланих на Батьківщину. І якщо термін заборони в’їзду для конкретної людини ще не вийшов, можна бути впевненим: її точно “завернуть” на кордоні.

Це, до речі, може створити для України серйозні проблеми.

Кількість тих, кому заборонений в’їзд до ЄС, достеменно невідома, та напевно йдеться про сотні чи навіть тисячі людей. Візові порушники у перші ж тижні безвізу можуть поїхати на кордон, де отримають купу відмов та погіршать статистику держави.

У п’ятому пункті (особи, що становлять міжнародну або кримінальну небезпеку) йдеться про тих, хто є у базах Інтерполу або Європолу. Таких людей досить небагато навіть у масштабах України.

Ми недарма пропустили другий та третій пункти – вони стосуються всіх без винятку подорожуючих. Тож зупинимося на них детальніше.

Підтвердження мети поїздки

Спершу – зовсім трохи теорії.

Візовий режим є доволі архаїчним інструментом, саме тому ЄС поступово скасовує його для інших держав. Зберігає його лише для тих держав, у яких є високий рівень візових відмов; Україна вже давно не є такою.

Головна мета візової та прикордонної перевірок – переконатися в тому, що людина не планує порушувати міграційні правила.

Якщо спрощено, то в ЄС є два ключових правила для подорожуючих:

не працювати без робочої візи та дотримуватися так званого “правила 90 днів” (перебування в Шенгені не більше 90 днів на кожні 180 днів).

Саме ці правила є ключовими і саме їх перевірятиме прикордонник.

А тепер повертаємося до законодавства ЄС, до прикордонного кодексу. Перелік документів, про які може спитати прикордонник, наведений у додатку 1 до нього і залежить від мети поїздки.

Для бізнес-поїздок (відряджень) це:

  • запрошення на зустріч, або
  • інший документ, який підтверджує торговельні чи ділові відносини (прим: це пряма цитата, тобто ви самі обираєте зручний та можливий документ)або
  • квиток на виставку чи зібрання, якщо метою поїздки є їх відвідування.

До слова, зверніть увагу, що для бізнес-поїздок зворотний квиток не входить до переліку обов’язкових документів, і це логічно – часом бізнес-візит може затягнутися. Але будьте готові пояснити цю потребу прикордоннику.

Для туризму або приватних поїздок у вас спитають про:

  • бронювання проживання або запрошення (не офіційне “візове”, а довільне!), якщо ви збираєтеся зупинитися у друзів;
  • зворотний квиток (якщо ви подорожуєте автомобілем, це не є вимогою);
  • маршрут чи план вашої поїздки.

Причому законодавство ЄС надає подорожуючому право довести свою доброчесність різними документами і дає більше гнучкості, аніж стандартний “візовий” пакет.

Їдете автомобілем і зупинятиметеся в кемпінгу? Чудово, тоді ви можете взагалі обійтися без броні, пояснивши це прикордоннику та надавши йому дані про свій плановий маршрут.

Та головне – точно ті самі документи прикордонники часом вимагають і зараз!

Як ми вже зазначали, прикордонні правила після початку дії безвізу залишаються незмінними. Будь-хто, хто подорожує до ЄС, підтвердить: на кордоні завжди питають про мету візиту, а якщо прикордонник має хоча б тінь підозри, то просить показати відповідні документи – чи роздруківки, чи в електронному форматі.

Але жодних “довідок з жеку”!

Йдеться виключно про ті документи, які подорожуючий все одно мав би взяти з собою, коли їде за кордон.

Фінансове забезпечення. Міф про “довідки з банку”

Останній пункт з переліку умов перетину кордону – про фінансову спроможність.

Знову ж таки, ця умова діє і зараз, за візового режиму. Рівно тією ж мірою, як діятиме за безвізу. Але чомусь людям до вподоби міф про те, що на кордон доведеться везти банківські виписки, довідки з роботи, дані про нерухомість чи будь-що інше на підтвердження фінансового стану.

Міф набув такої популярності, що навіть грузинське МЗС включило цю вимогу… до переліку порад для співвітчизників до початку дії безвізу! Плакати з такою вимогою (серед інших пунктів, звісно) нині розклеєні у вагонах тбіліського метро.

Хоча в ЄС наполягають: це є неправдою. Такої вимоги немає в офіційному описі правил безвізу для Грузії, який поширює Єврокомісія. І, звісно ж, її немає у прикордонному кодексі ЄС.

Вона порушує головний принцип: прикордонники не вимагають документів, які турист не бере у поїздку.

Тим більше нонсенсом є думка про те, що когось цікавитиме довідка про вашу нерухомість. Нагадаємо, цей пункт прикордонних правил стосується того, що у вас мають бути в наявності кошти для проживання. Очевидно, що нерухомість ніяк на це не впливає :)

Автор цих рядків має підстави вважати, що цей пункт не буде підставою для масових перевірок за безвізу. Досвід Молдови, де безвіз діє вже три роки, свідчить, що для наших сусідів це також не стало помітною проблемою.

Але для повної впевненості – розберемося, які варіанти дає нам законодавство ЄС. Кодекс дає подорожуючому кілька опцій:

1)      готівкові кошти (але майже ніхто в ЄС не возить значні суми готівкою)
2)      тревел-чеки (застарілий та неактуальний варіант)
3)      сплачене проживання та квитки
4)      фінансові гарантії запрошуючої сторони
5)      кредитні картки

Власне, останнім пунктом можна обмежитися (хоча мати при собі готівку в еквіваленті хоча б 100 євро – не завадить)

Ми живемо у XXI столітті, і для європейців не секрет, що кредитки нині є головним механізмом зберігання і витрачання коштів. За досвідом, у тих рідкісних випадках, коли на кордоні питають про кошти, достатньо пред’явити картку міжнародних платіжних систем.

І, звичайно ж, радимо все ж мати на ній кошти або достатній кредитний ліміт, адже у конфліктних випадках вас можуть попросити зателефонувати на гарячу лінію банку та перевірити баланс. І цього – достатньо.

А про довідки – забудьте.

“Та ні, нічого не зміниться!”

Складно сказати, звідки походять міфи про “той самий пакет документів, тільки тепер – на кордоні”, адже вони не мають зв’язку з реальністю.

Можливо, до їх поширення доклали зусиль і закордонні “друзі”. Мабуть, маємо завдячувати також власному бажанню “знайти зраду” там, де її немає. Імовірно, “додало перцю” й те, що українців надто часто обманювали у питаннях безвізу, а тому і зараз віри немає – принаймні, щодо заяв політиків.

Але тут йдеться не про обіцянки, а про законодавство. До того ж – про законодавство ЄС, яке нашвидкуруч не зміниш.

Тому є всі підстави стверджувати: більшість чуток про те, що “безвіз не справжній” і “нічого не зміниться”, є відверто неправдивими.

Так, у перші місяці будуть певні проблеми та перегиби. Так, точно будуть ускладнення на наземному кордоні, передусім з Польщею (адже там і нині пункти пропуску перевантажені). Так, до людей з порожнім паспортом будуть ставитися з більшою підозрою і частіше проситимуть показати бронювання, квитки та інші документі.

Але вже після першої подорожі і першого штампу паспорт стає не порожнім.

Єдине, що несе реальну загрозу – це недотримання правил нами, громадянами України. І в разі, якщо за півроку ми почуємо про масові порушення “правила 90 днів” чи про “вояжі” нелегальних заробітчан – тоді Україна дійсно матиме проблеми з безвізом. Але це – зовсім інша історія, яка, сподіваємося, так і не стане реальністю.

Джерело eurointegration.com.ua

НЕРЕСТ  2017

Адміністрація  Національного природного парку “Нижньосульський” доводить до відома любителів-рибалок, що згідно «Режиму використання водних живих ресурсів та пересування плавзасобів у межах території національного природного парку “Нижньосульський”, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05 лютого 2016 року №46., весняно-літня заборона вилову риби та інших водних біоресурсів на території Парку розпочнеться з 1 квітня та продовжиться до 20 травня 2017 р.

Під час нерестового періоду ЗАБОРОНЕНО пересування будь-яких плавзасобів, крім служби державної охорони НПП «Нижньосульський», спеціально уповноважених органів та за винятком аварійних ситуацій, проведення рятувально-пошукових заходів.

Для задоволення власних потреб громадянам, дозволяється, любительське рибальство на спеціально визначених ділянках водойм НПП (детальний опис ділянок можна переглянути на сайті Парку nppns.at.ua ДОДАТОК 2 до Режиму), окрім ділянок №13 «Острів Високий», №14 «Острів Лящівочка» , №15 «Острів Романів» на яких забороняється будь-яке добування водних біоресурсів, ділянки №3 «Перелет», на якій частково, у межах півострова Орівщина, заборонене будь-яке добування водних біоресурсів, а також обмежений доступ до ділянки №4 «Урочище Драчки», ділянка 9 «с.Мохнач». Любительське рибальство дозволене однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега. Загальний улов одного рибака за добу не повинен перевищувати 3кг риби та здійснюватися тільки в світлу пору доби.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ вилов риб та інших ВБР, занесених до Червоної книги України. Мінімальні розміри (довжина) риб, допустимих до вилову (у свіжому вигляді в сантиметрах) у водоймах НПП зазначено у Додатку 1 до Режиму .

Також, адміністрація НПП «Нижньосульський» нагадує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» (від 09.04.2015 №322-VIII), в період масового розмноження диких тварин з 1 квітня до 15 червня, ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ проведення робіт та заходів,  які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах).

Згідно чинного законодавства, порушення вище згаданих вимог тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

При виявленні порушень природоохоронного законодавства, просимо Вас повідомляти:

1.Адміністрація НПП «Нижньосульський» (смт.Оржиця,вул.Центральна,128, Оржицький р-н., Полтавська обл., тел.0535792517) ;

2. Органи місцевого самоврядування.

"При незаконному відлові та транспортуванні водних живих ресурсів передбачені такі штрафні санкції: судак – 903 грн., вугор річковий, сазан, щука - 602 грн., білий амур, товстолобик - 451 грн., лящ - 301 грн., лин - 210 грн., плітка - 150 грн., в’юн - 31 грн., карась сріблястий - 30 грн., плоскирка, окунь звичайний, йорж звичайний, краснопірка, бичок-ротань - 141 грн. (суми вказані за один екземпляр); верховодка за 1 кілограм - 30 грн., інші види - 30 грн. (суми вказані за 1 кг).

Дотримуючись чинних норм природоохоронного законодавства, наші водойми завжди будуть чисті та багаті на рибні ресурси для прийдешніх поколінь!" 

Джерело - Національний природний парк "НИЖНЬОСУЛЬСЬКИЙ"

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СПАЛЮВАННЯ СМІТТЯ !

Навесні повітря в нашому районі, стає отруйним та небезпечним для нашого здоров'я і життя. Одна з багатьох проблем, з якою щоденно і щоночі заважає жителям Семенівщини вільно дихати, - це випалювання сміття та сухої трави

Куди подіти опале листя, суху рослинність та гілля? Більшість продовжує вирішувати питання традиційним методом – спалюванням, не знаючи, які наслідки це може понести за собою.
Спалюючи рослинність, її залишки або тверді побутові відходи, ви погіршуєте стан атмосферного повітря. Під час горіння вивільняються небезпечні, а часом і канцерогенні речовини, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, оскільки дим містить у своєму складі оксид азоту, чадний газ, важкі метали та одну з найотрутніших для організму речовин – діоксин. Із тліючого листя і бадилля виділяється бензопірен, що здатен викликати у людей ракові захворювання. Спалюючи суху рослинність, ви погіршуєте своє здоров’я та довкілля».
На присадибних ділянках рослини нерідко обробляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно скроплюємо від колорадського жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з травою, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакета, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні.
При горінні гуми, окрім згаданого, утворюється канцерогенна сажа, викликаючи респіраторні захворювання. Постійно подразнений димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто хворіє бронхітом, бронхіальною астмою, ринітом чи тонзилітом.
Добре відомі випадки, коли загоряння трав'яного настилу переростають в масштабні торф'яні пожежі. 
Та, незважаючи на всі заклики та попередження громадяни нехтують вимогою не спалювати суху рослинність.
Семенівське відділення поліції доводить до відому кожного жителя району про те, що спалювання листя, трави, гілля, будь-якого сміття ЗАБОРОНЕНО законодавством.
Керуючись статтею 50 Конституції України, яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров'я довкілля, кожен з нас має законне право боротися з таким явищем. Статті 16 і 22 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" забороняють спалювання сухої трави. Спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків тягнуть за собою накладення штрафу від 170 до 340 гривень. (Стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Є й інші відповідні законодавчі та нормативні заборони.

  

За даними Семенівське відділення поліції ГУНП в Полтавській області

Що потрібно знати, щоб не стати жертвою квартирного злодія

Ні для кого не секрет, що злочинність в Україні за останні роки значно зросла – і так, що навіть офіційна статистика приховати цього вже не в змозі.

Правоохоронці зазначають - в лідери за темпами зростання вийшли квартирні крадіжки. Відповідно до звітів Генеральної прокуратури і МВС України, тільки за перший квартал минулого року в Україні скоєно понад 138 тис. крадіжок. З них понад 125 тис. крадіжок - переважно з квартир і приватних будинків. Розкриття ж не блищить високими показниками. Правоохоронні органи тільки руками розводять - пік квартирних крадіжок припадає на свята і традиційно на літній період.

І якщо раніше злодії виносили все, то тепер виносять із квартир і будинків тільки фінансові заощадження, ювелірні прикраси і невелику побутову техніку.

"Злодії - найвища професіоналізація в злочинному світі. Саме з таких квартирних злодіїв, а також кишенькових, визначають "злодіїв у законі". Сьогодні основна маса народу зубожіла. Міліція розчинилася, її немає. Це злодії добре бачать, у них відмінна агентура, вони знають, що основне професійне ядро ​​у правоохоронців сьогодні відсутнє. Тому злочинцям наразі дуже легко і зручно. Поліція, яку створили сьогодні, - це зовнішнє, внутрішнє, це представницька функція. І вони зовсім не борються зі злочинністю. Вони просто публічно привертають увагу", - говорить експерт з питань безпеки, ветеран карного розшуку Валерій Кур.

"Знай.ua" на умовах анонімності поговорив з колишнім квартирним злодієм і дізнався - як працюють у цій сфері, і хто опиняється під прицілом.

Запрошення до пограбування

Микола - колишній квартирний злодій, що промишляв цим собі на життя довгих 10 років. У свої 42 роки він уже побував у в'язниці. Зараз каже, що зав'язав. Чоловік працює в автосервісі і просить не називати його прізвище, оскільки в новому житті багато знайомих не знають, що він колишній злодій. На вигляд він абсолютно непримітний чоловік середньої статури, одягається просто і практично - на зустріч прийшов у спортивній куртці і джинсах.

"Як би це часто вже не звучало, але приблизно в половині випадків люди самі запрошують до себе квартирних злодіїв. Зараз існує багато порад про те, щоб менше писати в соціальних мережах про відпустки або відрядження. Але люди люблять все напоказ - іноді селфі з далекої країни або з літака - дорожче усіляких побоювань. Та й не тільки селфі. Чого тільки вартий звичайний чекин: зачекінився в ресторані на іншому кінці міста або навіть в аеропорту - якщо людину "ведуть" і стежать - у квартирних злодіїв є година, а то й дві, щоб відвідати житло того, кого ведуть", - каже Микола.

За його словами - злодії активні користувачі інтернету та соціальних мереж. А ще - вміють слухати.

"Якщо ви їдете в транспорті, ніколи не говоріть по мобільнику про гроші або нову дорогу шубу. Злодій тут же помітить вас. Залишиться тільки "провести" вас додому. Не потрібно хвалитися новими покупками або планами на найближчу відпустку. Іноді навіть друзі, абсолютно не припускаючи того, можуть "навести" злодія на ваш будинок, розповівши новини сусідові або співробітнику на роботі: "Ой, а пам'ятаєш мого колегу Васю, з яким ми на шашлик їздили? То Вася в минулому році в Таїланді був, а в цьому році магнітики з Європи мені привіз!"

Інформацію зібрати набагато простіше, ніж здається. Правило об'єднуватися з сусідами, не поширювати зайвої інформації і виявляти підозрілих осіб діє тільки в теорії. Наприклад, сісти прямо поцікавитися у бабусь біля під'їзду конкретним мешканцем - це буде виглядати дивно. Як варіант, можна підійти до тих же бабусь з іншого боку: "Ой, Ви знаєте, я тут випадкова людина, розшукую такого собі Васю, підозрюю, що він з моєю дружиною гуляє..." В такому випадку жалісливі сусідки, купившись на історію, здадуть не тільки добробут Васі, але і розкажуть, кого приводить до себе в помешкання, у скільки приходить, і які величезні пакети носить із супермаркету.

Злодії - відмінні психологи. Але іноді і цих прийомів не потрібно.

Легкою приманкою, за словами чоловіка, стають квартири на нижніх поверхах.

"Спостерігаючи в вікно, можна зрозуміти, чи варто відвідати цю квартиру. Якщо вікна виходять у двір, і там відносно тихо, можна навіть прислухатися і зрозуміти, хто завтра буде вдома. Якщо немає грат, це взагалі велика удача. Пластикові вікна не проблема, вони легко відкриваються - у підготовлених злодіїв є склоріз, який з легкістю в декілька секунд зробить дірку на рівні ручки. Ще простіше, якщо господарі забувають закрити кватирки або вікна - це вже клондайк", - розповідає Микола.

Так само варто пам'ятати, що і верхні поверхи іноді для злодія щастя. Зараз багато зовнішніх робіт, люди утеплюють квартири. На дахах ходять робітники - і це нікого не дивує. Якщо ви пішли, закривайте балкони. Особливо якщо балкон ваш не засклений. Адже злодії можуть проникнути до вас у квартиру, використавши альпіністське приладдя.

Під прицілом - пенсіонери і малозабезпечені

Багато людей недооцінюють значення вхідних дверей, решіток або навіть сигналізації, сподіваючись, що пронесе, і заспокоюючи себе тим, що, мовляв, брати нема чого, а нові двері обійдуться дорого. Такі - потенційні клієнти. Злодій з досвідом і відмичками буде шукати квартиру пристойніше, звідки є що взяти. А ось незахищені квартири в більшості випадків братимуть або початківці-злодії, або наркомани, яким потрібно на дозу.

"Хороші двері або решітки на вікнах зламати чи розкрити важче. Тому в 75% випадків вибір впаде на більш прості системи і пристрої. Люди, які стверджують, що у них брати нічого, здорово помиляються - зараз у 90% є планшети, бабусин золотий ланцюжок, якісь мінімальні заначки в будинку - деякій категорії злодіїв цього достатньо. Навіть за умови, що жодних цінностей немає - в будь-якому господарстві знайдеться міцна алюмінієва і чавунна каструля, рушники, постільна білизна. Повірте, наркомани знають, що і такі речі можна штовхнути за найближчим рогом та отримати свою сотню-другу - якраз на дозу. А ось господареві доведеться непогано витратитися, щоб купити ту ж каструлю або рушники", - розповів колишній злодій.

Про те, що громіздкі речі важко винести - це міф. Якщо людина працює по-дрібному або ж наркоман, він спокійнісінько вийде з вашої квартири з мішком. 90% людей не поцікавиться навіть, хто він, ще 9% людей, навіть якщо і зрозуміють, хто це, навряд чи підуть на конфлікт або полізуть з питаннями - просто злякаються. У такому випадку головне - швидко сховатися.

"Найчастіше злодії потрапляють в квартиру через вхідні двері. Тому двері мають бути хороші, а не китайські, як зараз у кожного другого. Краще якщо дверей буде дві. Причому внутрішня повинна відкриватися в квартиру, а зовнішня - на себе. Перша повинна бути металевою. Та що з квартири, може бути простіше. Якщо є можливість, треба разом із сусідами відокремити тамбур на кілька квартир. У кожні двері потрібно зробити два замки. Уявіть злодія, який відкрив замок, а там ще один, а потім другі двері... Це час і великий ризик. Швидше за все, злодій кине затію і піде. Загалом, в цьому середовищі говорять: чим більше замків, тим більше нервів", - поділився Микола.

Якщо є можливість - можна укласти договір з місцевим управлінням служби охорони про охорону квартири, датчики всередині і тривожну кнопку. Це збільшить ваші шанси. Але знову ж таки - гарантій немає ніяких. Якщо злодії випадкові або наркоман - він розкриє квартиру - забере перше, що підвернулося під руку, і за кілька хвилин сховається ще до приїзду служби охорони. Але 75% злодіїв та досвідчені "ведмежатники" намагаються таких квартир уникати, як і суєти.

"Втім, зараз сигналізацією нікого не здивуєш - заможні люди найчастіше це і роблять. Тут можливі варіанти. Наприклад, багато хто не замислюються про те, що охоронна система повинна мати запасний акумулятор або генератор. В іншому випадку можна обрізати всі електричні дроти, прокладені до вашого будинку, і вивести з ладу всю систему. Знову ж - якщо у вас лічильник в коридорі, і в квартирі зникло світло, не варто поспішати відкривати двері. Вся електроніка легко виводиться з ладу або ж знеструмлюється", - пояснює Микола.

Багато наївно думають, що злодії обирають тільки квартири заможних людей. На ділі це зовсім не так. Житло пенсіонерів і звичайних простих людей грабують куди частіше, ніж заможні особняки.

Куди ховати заначку?

Мало хто з наших співгромадян знають, як правильно ховати найцінніше - коштовності, гроші, валюту.

"Насамперед злодій перевірить у вазочках, шкатулочках, чашечках. Потім шафи і ящики. Багато ховають цінності і гроші в кишенях одягу і під диванами. Злодій завжди перевірить: книги, диски, трубчасті карнизи і комору, морозилку. Як би це банально не звучало, але люди просто обожнюють зберігати гроші під матрацами і в подушках. Банки з крупами і цукром теж користуються популярністю. Деякі люди люблять зробити поглиблення в підлозі і прикрити його паркетом або лінолеумом, або саморобний сейф за плиткою у ванній, туалеті, на кухні - злодії про це добре знають", - розповів колишній злодій.

Якщо людина з фантазією - він піде на більш витончені схованки. Наприклад, сховає цінності в акваріумах, коробках з подвійним дном.

Тут все залежатиме від досвідченості квартирного злодія. Так що потрібно ретельно подбати про схованку.

Найпростіший спосіб зберегти нажите - банківська комірка. Більш складний - домашній сейф, обладнаний за всіма правилами. Навіть невеликий сейф злодій тягти з собою не буде - а старі, важкі сейфи, тим більше.

"У 95% злодіїв спеціалізація - обікрасти квартиру. Лише 5% злодіїв спеціалізуються на розтині сейфів, і вони будуть працювати тільки по дуже великому", - каже Микола.

Колишніх злодіїв не буває

У половині випадків, якщо вдома живе собака, - злодій відмовиться від затії пробратися в квартиру. Особливо, якщо собака гавкає на чужих.

Собаки є також ще однією перешкодою, яку злодій повинен подолати. І до речі, вивіска "Обережно, у дворі злий собака" не менш ефективна, ніж жива собака. Але якщо злодій "веде" жертву, знає про її добробут - він заздалегідь підготується.

Злодії не мокрушники, дуже мало хто з них піде на вбивство. Але ось убити собаку або отруїти - цілком готові на цей крок.

Деякі із злодіїв можуть заздалегідь готуватися до пограбування.

Наприклад, обчислювати господарів за допомогою "сторожка".

"Сторожки" - це сірник, втиснутий між дверною коробкою і полотном, також шматок печива під килимком. Злодій встановлює "сторожок", наприклад, сірник, і якщо він його не знаходить через деякий час - то це означає, що в квартиру заходять", - каже Микола.

Якщо під час вашої відсутності виявляються сліди жуйки або замазки, що виступають із замків - терміново викликайте міліцію - це можуть бути приготування до злому квартири.

Микола запевняє: ситуація з квартирними крадіжками буде тільки посилюватися з причин браку коштів, загострення кримінальної ситуації, плюс впливає "Закон Савченко", за яким більшість досвідчених злодіїв вийшли з в'язниці.

"Рідко який злодій залишить своє заняття і піде працювати на повний робочий день, на зарплату в кілька тисяч гривень, якщо можна працювати кілька днів на місяць і мати набагато більше. Таких, вважайте, одиниці. Решта в справі. Колишніх злодіїв, як кажуть, не буває", 

Джерело 

Що робити, якщо ви купили неякісний товар

Перш за все слід зауважити, що жоден державний контролюючий орган не зможе змусити виробників та продавців харчової продукції дотримуватися вимог законодавства (у т.ч. в питаннях безпеки та якості товарів) таким чином, як це можуть зробити самі споживачі. Чим прискіпливішим буде контроль з боку споживачів, тим більшу відповідальність відчують власники магазинів. Але для цього споживачам потрібно знати свої права та вміти їх захищати.

Почнемо з того, що відповідно до статті 50 Конституції кожному гарантується право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена (у т.ч. не може бути віднесена до категорії комерційної таємниці). Останнє також передбачено постановою КМУ №611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці». Тому будь-які заборони в магазинах та супермаркетах на фото- та відеозйомку є незаконними. Сміливо ігноруйте ці заборони, але лише в межах торгівельних залів, які за законодавством визнаються громадським місцем. Це, зокрема випливає, з положень статті 1 Закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення»: «громадське місце — частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу». Тобто фото- та відеозйомку при цьому не можна проводити без дозволу власника у службових та інших допоміжних приміщеннях поза межами торгівельного залу.

Жоден охоронець не в праві відібрати у вас ваш мобільний телефон, фотоапарат, відеокамеру. Такі дії охоронців чи інших працівників магазину можуть бути кваліфіковані як грабіж (відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров’я, або з погрозою застосування такого насильства – ч.2 статті 186 Кримінального кодексу) або  розбій (напад з метою заволодіння чужим майном – ст.187 КК). У випадку виникнення подібних конфліктних ситуацій викликайте поліцію.

Разом з тим будьте обережні при поширенні інформації (через ЗМІ, соцмережі тощо) та пам’ятайте про презумпцію невинуватості. Зокрема не можна звинувачувати конкретного виробника, магазин, торгову мережу у продажі неякісної продукції, доки їх вину не буде доведено у передбаченому процесуальним законодавством порядку (тобто доки не буде рішення суду, або рішення контролюючого органу про накладення штрафу чи застосування інших санкцій щодо порушника). Інакше проти вас можуть подати позов до суду щодо спростування недостовірної інформації (в контексті статті 277 Цивільного кодексу будь-яка негативна інформація про особу вважається недостовірною, якщо її достовірність не доведена в процесуальному порядку) та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої діловій репутації суб’єкта господарювання.

Це означає, що поширювати інформацію про факти продажу неякісної продукції у магазинах вашого населеного пункту чи регіону можна і навіть потрібно, щоб про це дізналися й інші споживачі. Однак не слід при цьому одразу оприлюднювати назву виробника, магазину чи прізвища людей, яких ви вважаєте винними. Таку інформацію з відповідними матеріалами ви можете передати лише правоохоронним та контролюючим органам (зокрема Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) для вжиття відповідних заходів реагування та притягнення винних до відповідальності в порядку, передбаченому законодавством.

Ще один важливий момент, який стосується поширення фотографій та відеоматеріалів, на яких видно обличчя конкретних людей (продавців, менеджерів, власників магазинів і т.д.). За загальним правилом (ч. 1 статті 308 ЦК) фотографії та відеоматеріали, на яких зображено фізичну особу можуть бути поширені лише за її згодою. Однак відповідно до ч.3 статті 308 Цивільного кодексу фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб. Тобто поширення фотографій, на яких зображені фізичні особи, без їх дозволу можна обґрунтовувати необхідністю захисту інтересів споживачів на доступ до достовірної інформації про стан та якість харчових продуктів. Однак для того, щоб уникнути зайвих звинувачень у свій бік, це слід робити лише у крайніх випадках, коли продаж такими особами неякісної продукції справді може становити серйозну небезпеку для інших споживачів.

Поводити себе слід спокійно та впевнено, не піддаючись на провокації з боку продавців та іншого персоналу магазину. Занадто емоційною поведінкою, а, особливо, різкими висловлюваннями, нецензурною лайкою, погрозами і т.п. ви ризикуєте самим бути звинуваченими у хуліганстві. Тому не вступайте у словесні перепалки з охоронцями, продавцями, касирами та іншим допоміжним персоналом магазину чи підприємства. Розмову щодо фактів продажу неякісної продукції варто вести лише з представниками адміністрації магазину (директором, менеджерами, завідувачами відділів тощо), тобто з тими людьми, які офіційно та в першу чергу несуть відповідальність за якість своєї продукції. Полеміка з іншими працівниками магазину навряд чи принесе позитивні результати. Найбільш ймовірно, що лише зіпсуєте собі нерви і при цьому ризикуєте бути спровокованими на зайвий конфлікт, в якому вас можуть зробити винним.

І наостанок ще одна важлива інформація для споживачів. Відповідно до п.10 ч.1 статті 64 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харових продуктів» обіг непридатних харчових продуктів тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат із відкликанням та/або вилученням з обігу таких харчових продуктів.

Закон « Про захист прав споживачів»

Закон « Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»

Закон « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів»

Як повернути товар в магазин

Якщо прийшовши додому ви раптом розчарувалися у покупці, яку щойно здійснили, знайте, що у переважній більшості випадків товар можна повернути у магазин протягом 14 днів.

Що говорить Закон про повернення товару

(або що треба знати про порядок повернення товару)

Отже, повернути товар належної якості у магазин (або обміняти його на інший аналогічний) можна, якщо дотримані наступні умови повернення товару:

  1. його немає у переліку тих товарів, що не підлягають обміну та поверненню;
  2. він не використовувався, і зберігся у тому вигляді, якому його придбавали;
  3. пройшло менше двох тижнів з моменту придбання товару;
  4. є касовий або товарний чек.

Всі ці умови вичерпні. Тобто, якщо вони дотримані, можна сміливо йти в магазин.

Продавці, як правило, обізнані з вашим правом обміняти чи повернути товар належної якості. Воно передбачене ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів». Пам’ятайте: упевнена поведінка без зайвих емоцій і посилання на норми закону гарантують вам повернення грошей. Тепер докладніше про правила повернення товару який просто вам не підійшов.

Чого в магазин не повернеш

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 19.03.94 N 172 затвердив Перелік товарів належної

якості, що не підлягають обміну (поверненню).

До цього переліку потрапили усі продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, а також деякі непродовольчі товари, зокрема, дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, килимові вироби метражні, білизна натільна та постільна, друковані видання, пиломатеріали, записані DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру, ювелірні вироби. Повний список товарів, що не підлягають поверненню, можна переглянути тут.

Річ у тім, що держава гарантує не лише ваші права, але й права інших споживачів, які ймовірно пізніше придбають повернутий вами товар. Відтак, повернути товар з цього переліку не вдасться.

Зберегти товарний вигляд

Буває таке, що в магазині купили взуття, принесли додому, взули ще раз  воно почало тиснути, та й фасон здається вже не таким модним, а ще чоловік (дружина) розкритикував(ла) покупку?..

Знімайте взуття, загортайте його в пакувальний папірець і кладіть назад у коробку! Бо обміняти чи повернути товар належної якості можна лише у тому випадку, якщо він не використовувався і якщо

збережено його товарний вигляд (у тому числі, пломби, ярлики) та інші споживчі властивості. Це прямо прописано у ст. 9 Закону про захист прав споживачів. Якщо ви хоч раз вийдете на вулицю, повернути товар, який вже використовувався вже не вийде (якщо звісно взуття не браковане).

Час на роздуми - 14 днів

Два тижні – стільки закон дає покупцю часу, аби повернути товар належної якості. Далі повернення товару можливо тільки за гарантією.

До речі, іноді продавці плутають цей термін із гарантійним строком, протягом якого можна повернути бракований товар. Іноді робиться це свідомо, аби «відшити» невпевнених покупців. Але оскільки ви читаєте цю статтю, можете вважати себе споживачем, обізнаним у своїх правах.

Такому несвідомому продавцю можна процитувати норму ст. 9 Закону про захист прав споживачів, згідно з якою «споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем». До речі, текст Закону має бути у «куточку споживача» магазину.

Звичайно, продавці навряд оголошуватимуть триваліший строк, але два тижні - це мінімальний термін повернення товару належної якості, гарантований законом.

При цьому вас не повинно бентежити, що у цитованій нормі йдеться лише про обмін товару. Можна й повернути, забравши гроші. Як – читайте нижче.

Зберігайте чеки

Касовий або товарний чек – це не лише елемент механізму контролю держави за сплатою підприємцем податків, але й добра звичка споживача, яка час від часу економитиме його гроші і нерви. Якщо ви не берете чеків, повернути товар у магазин шансів немає.

Згідно ст. 9 Закону про захист прав споживачів, обмін товару належної якості провадиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

В іншому випадку, звідки продавець знатиме, що товар, який ви хочете повернути, придбаний саме у нього, хай навіть 5 хвилин назад? І формально він буде правий.

Маленькі хитрощі

Відомо, що закони пишуться так, що їх можна тлумачити по-різному. Висмикнувши з контексту одне речення, продавець може перекрутити зміст положення (норми) закону на свою користь.

Як вже згадувалося, продавець може наполягати, що товар належної якості можна лише обміняти, бо ж згідно з частиною 1 ст. 9 Закону про захист прав споживачів «споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням». І всі інші умови, які згадуються у законі, і які ми вже описали, стосуються лише обміну товару належної якості…

Втім, якщо читати статтю далі, то виявиться, що у наступній частині написано: «Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого

товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж».

Тобто, якщо з будь-яких причин товар вам не підійшов, ви можете обміняти його на аналогічний. Але якщо «аналогічного» потрібного вам в магазині не виявиться, то ви маєте право на свій розсуд:

  1. придбати на витрачену суму інші товари з цього магазину, або
  2. повернути собі гроші за товар, або
  3. попросити продавця поінформувати, коли з’явиться товар, який влаштує вас за кольором, розміром і т. д…

Варіант обираєте ви.

Можливо, продавцю доведеться пояснити, чому (суб’єктивно для вас) запропонований ним товар не є «аналогічним». Обґрунтування можуть бути абсолютно різними. Пам’ятаєте, як Семен Семенович Горбунков ходив по магазинах і намагався витрачати гроші? Так і ви можете пояснити, що вам потрібний «такий самий, але з пелра… перламутровими ґудзиками». Тут закон на стороні вередливого покупця.

Якщо ж ваші аргументи на продавця не діють, у

такому разі варто поспілкуватися із його керівником або старшим менеджером – ті можуть виявитися більш обізнаними в питанні ваших прав щодо повернення товару належної якості.

Також можна попередити про потенційне ваше звернення до відділу захисту прав споживачів місцевого виконкому. Варто при цьому не забувати, що спокійна, упевнена поведінка, посилання на норми закону з боку покупця діють переконливо на продавця, якому зайві проблеми пов’язані із перевірками, не потрібні.

Деякі формальності

Також слід знати, що для оформлення розірвання договору вас можуть попросити написати на ім’я директора магазина заяву про поверення товару.

Згідно із законом, розрахунок при поверненні товару здійснюється виходячи з його вартості на час купівлі. За загальним правилом гроші мають повернути одразу (у день розірвання договору). Втім, якщо магазин виявиться бідним і не зможе повернути гроші у день розірвання договору, тоді гроші мають вам повернути не пізніше ніж протягом семи днів. Знову ж таки за законом.

Джерело

Як не стати жертвою крадіжки авто: 9 схем викрадачів машин

Поширені способи викрадення автомобілів часто спрацьовують через довірливість і незнання автовласників. Дізнайтеся, в яких випадках можна з легкістю позбутися машини і будьте уважними, за даними  auto.ria.com

1.Сигналізація зламалася

Викрадачі використовують цей спосіб для автомобілів, які стоять під вікнами будинків. Схема проста: із затишного місця в машину кидають дрібні камінчики або пластикові пляшки, які без шкоди для кузова активують сигналізацію.

Спрацьовує сигнал, на нього реагує власник. Дії повторюються до тих пір, поки господареві авто не набридне слухати сигналізацію і він її відключить, вирішивши перевірити на справність. Сигналізація відключена – машину без проблем викрадають.

2.Псевдовласник

Шахраї дізнаються інформацію про власника та сам транспортний засіб – win-код, П.І.Б., прописку, та інше. Після цього просять дублікат ключів, з причини втрати.

3. Злодійський сервіс

Ремонт в незнайомому автосервісі ціною в автомобіль: власник машини передає майстру автомобіль нібито для здійснення обслуговування і ризикує більше ніколи не побачити свою «ластівку». Працівник автосервісу може поставити блокаторр іммобілайзера або зробити відбиток ключів. Тому рекомендуємо проводити ремонт тільки в перевірених автомайстернях.

4. У вас спустило колесо

Під час їзди злочинці обганяють авто жертви і вказують, на спущене заднє колесо. Водій гальмує, щоб перевірити колесо, чи не заглушить мотор, і в цей час машину крадуть.

5. Блокування «сигналки»

Мимовільними учасниками цієї схеми часто стають відвідувачі супермаркетів, які розташовуються за містом. Власник залишає авто на парковці, злочинці «ловлять» сигнал кодграббером.

Кодграббер – пристрій, який перехоплює код брелока сигналізації, запам’ятовує його. Кодграббер може використовуватися злочинцями замість брелока авто-сигналізації.

Один із злодіїв стежить за господарем машини, другий заводить авто і виводить з ладу іммобілайзер.

6. Злодій-торговець

Після передачі авто новому власнику продавець краде машину за допомогою дубліката ключів.

7. Автокрадіжка в стилі GTA

Водія викидають з машини на світлофорі в малолюдному місці. Процес викрадення:
Водій зупиняється, щоб пропустити пішоходів
«Пішоходи» переходять дорогу назустріч один одному
Наблизившись до автомобіля, різко відчиняють двері з двох сторін, викидають водія на дорогу і виїжджають

8. Глушник несправний

До глушнику чіпляють якийсь предмет або затикають його шматком ганчірки. Водій починає рух, через час чує гучний звук з боку глушника, зупиняється подивитися, що сталося. Тим часом в машину сідають злодії і виїжджають.

9. Караул! Горимо!

Спосіб викрадення стосується авто, які стоять на стоянці, яка охороняється. Під покровом ночі викрадачі імітують підпал в далекому кутку стоянки і поки охоронець розбирається що горить, злодії здійснюють викрадення.
Торік найчастіше викрадали такі марки, як ВАЗ, Toyota і BMW. Ми рекомендуємо бути пильними незалежно від марки авто, тому що немає машин, які неможливо викрасти, є невкрадені..

ЯКЩО ВИ ПОТРАПИЛИ В НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ НА ДОРОЗІ

Якщо ви потрапили в надзвичайну ситуацію на дорозі, зателефонуйте черговому в вашій області, – інформує Міністерство інфраструктури України. Вам обов’язково нададуть допомогу! Дзвоніть цілодобово. (Працюють посилання на мобільному).

Аналітично-диспетчерська група Укравтодору: +380 (44) 287 11 40kae@ukravtodor.gov.ua

Вінницька область - +380 (432) 67 01 92

Волинська область - +380 (332) 78 54 69+380 (332) 25 01 92 

Донецька область - +380 (62) 352 22 55 , Моб. +380 (095) 152 53 04

Дніпропетровська область - +380 (56) 234 16 84+380 (56) 246 94 10, моб. +380 (96) 874 47 30+380 (66) 682 58 90

Житомирська область - +380 (41) 247 05 34

Закарпатська обалсть - +380 (31) 264 30 49

Запорізька область - +380 (61) 787 64 30+380 (61) 787 54 35+380 (50) 321 43 09

Івано-Франківська область -  +380 (34) 254 93 03

Київська область - +380 (44) 200 04 70

Кіровоградська область - +380 (52) 237 90 57+380 (52) 237 89 73

Луганська область - +380 (64) 524 11 25+380 (50) 305 16 49

Львівська область - +380 (32) 263 03 69+380 (67) 370 80 67

Миколаївська область- +380 (51) 256 41 16+380 (67) 512 65 41

Одеська область - +380 (48) 778 24 07+380 (48) 778 25 97+380 (95) 279 39 58

Полтавська область +380 (532) 222 18 93+380 (50) 409 80 01

Рівненська область - +380 (36) 226 46 10

Сумська область - +380 (542) 700 281+380 (50) 307 56 92

Тернопільська область - +380 (35) 252 65 32+380 (35) 252 65 32

Харківська область - +380 (57) 336 79 33+380 (57) 336 77 00

Херсонська область - +380 (55) 236 77 88+380 (55) 236 77 66

Хмельницька область - +380 (38) 278 32 59

Черкаська область - +380 (472) 71 45 34

Чернівецька область - +380 (37) 258 38 84

Чернігівська область - +380 (46) 267 43 56+380 (95) 271 43 74

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь