Семенівська селищна рада об'єднана територіальна громада

Полтавська область, Семенівський район

Децентралізація влади

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЙНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ, ЯКІ ЧЕКАЮТЬ РОЗГЛЯДУ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ

ЗАКОНОПРОЕКТИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ СПРОМОЖНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД:

№4773 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)». Забезпечить фінансування об’єднаних територіальних громад, які визнані за рішенням Уряду спроможними, а також територіальних громад, які приєдналися до спроможних ОТГ.

№6466 «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення». Розблокує процес формування спроможних територіальних громад навколо міст обласного значення. Прирівняє територіальні громади міст обласного значення до спроможних об’єднаних територіальних громад та запровадить механізм добровільного приєднання громад до міст.

ЗАКОНОПРОЕКТ, НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО РАЙОННОГО РІВНЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ:

№6636 «Про порядок утворення, ліквідації районів, встановлення і зміни їх меж». У багатьох районах відсутні підстави для спільного представництва інтересів територіальних громад, оскільки ОТГ покривають більшу частину сучасних районів – повноваження передаються до виконавчих органів територіальних громад. Законопроект визначає підстави та порядок реформування нових ефективних районів. Утворення нових районів, встановлення і зміна їх меж здійснюється Верховною Радою України.

ЗАКОНОПРОЕКТ, НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СЛУЖБИ У ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ:

№2489 «Про службу в органах місцевого самоврядування». Підвищить привабливість служби в органах місцевого самоврядування та професіоналізм службовців. Зокрема, органи місцевого самоврядування отримають більше автономії у визначенні умов оплати праці, що надасть можливість залучити професійних службовців. Законопроект створює умови для забезпечення стабільності та професійності в місцевих радах.

ЗАКОНОПРОЕКТИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОВСЮДНОСТІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ПРОСТОРОВОГО ПЛАНУВАННЯ:

№6403 «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Неврегульованим залишається питання розробки документації з просторового планування для об’єднаних територіальних громад, до складу яких входять різні населені пункти (від 2 до 50 населених пунктів). Зараз об’єднані територіальні громади не можуть розробляти та затверджувати єдину містобудівну документації для всієї території громад. Законопроект забезпечує об’єднані територіальні громади єдиною документацією з просторового планування - планом об’єднаної територіальної громади. Також розширює повноваження об’єднаних громад щодо регулювання забудови територій, та створює механізм врахування громадських інтересів при розробленні та затвердженні містобудівної документації.

№5253 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поширення повноважень органів місцевого самоврядування територіальних громад на всю територію відповідної сільської, селищної, міської територіальної громади». Органи місцевого самоврядування мають повноваження щодо проведення благоустрою, планування території, здійснення контролю за територією виключно у межах населених пунктів. Законопроект поширює юрисдикцію органів місцевого самоврядування територіальних громад сіл, селищ, міст поза межами населених пунктів.

ЗАКОНОПРОЕКТ, НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ РОЗШИРЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ:

№7118 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об'єднаних територіальних громад». Повноваження органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами не поширюються на землі за межами населених пунктів в межах однієї територіальної громади. Законопроект розширює повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин, наділяє сільські, селищні, міські ради об’єднаних територіальних громад повноваженнями розпоряджатись землями в межах території відповідних територіальних громад, у тому числі поза межами населених пунктів.

ЗАКОНОПРОЕКТ, НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МІСЬКИХ АГЛОМЕРАЦІЙ:
№6743 «Про міські агломерації». Законопроект визначає організаційно-правові засади формування міських агломерацій територіальними громадами сіл, селищ і міст, у тому числі об'єднаними територіальними громадами, принципи і механізми взаємодії територіальних громад в межах міських агломерацій, а також форм підтримки державою міських агломерацій.

ЗАКОНОПРОЕКТ, НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ СТАРОСТ:

№4091 «Про внесення змін до деяких законів України щодо виборів старост». Наділяє місцеву раду об’єднаної територіальної громади правом визначати перелік сіл, селищ, в яких обирається староста на строк повноважень місцевої ради.

Джерелоhttp://decentralization.gov.ua/

Як громадам отримати доступ до своїх земель та що з ними потім робити – експертна дискусія (+відео)

Земля – ключовий інструмент для розвитку громад. Більша частина земель знаходиться у приватній власності селян, які здають її в оренду. Коли і за яких умов варто відкривати ринок землі, як громадам отримати у власність землі поза межами населених пунктів та що дасть громадам інвентаризація земель – про це дискутували експерти в Українському кризовому медіа-центрі.

Україна не сформулювала політику, якою вона бачить ринок землі. Буде вона належати великим холдингам з мінімальною кількістю працівників, або ж держава піде шляхом деурбанізації і зробить акцент на людей, які самостійно обробляють землю, запровадивши дотації для фермерів. «Нам необхідно на державному рівні визначити вектор розвитку аграрного сектору країни. Якщо громади отримають повноваження розпоряджатися землями за першого сценарію, то роль місцевого самоврядування зводиться до мінімуму», – вважає Іван Фурсенко, перший заступник керівника Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. Інвентаризація земельних наділів зараз лягає на плечі громад. Без розуміння, де чиї землі і кому вони належать, хто несе відповідність та має сплачувати податки, громади втрачають суттєві кошти надходжень у місцевий бюджет. «Вже зараз громади роблять інвентаризацію за свої кошти. Це у рази підіймає їхні надходження», – зазначив Юрій Ганущак, експерт Проектного офісу секторальної децентралізації при Міністерстві регіонального розвитку. Окрім кадастру земель, громади мають мати містобудівну документацію – просторову основу для розпорядження землею, план території громади. «Після містобудівної документації – закон, який передбачає контроль за дотриманням благоустрою, потім уже питання розпорядження. Треба закінчити реформу адмінтерустрою. До цього розмови про відкритий ринок землі передчасні та шкідливі», – вважає пан Ганущак. Інвентаризація земель зробить можливим проведення відкритих та доступних усім електронних аукціонів. Це зніме корупційні ризики. Сильні ОТГ здаватимуть землю в оренду за прозорими механізмами, а якщо мова йтиме про її продаж, то прозорість процедури не дасть продати її за копійки певним особам. «Необхідне запровадження відкритих аукціонів, щоб кожен українець міг легко взяти у них учать, допоможе уникнути зловживань з боку певних осіб. Гарантувати безпеку буде найсучасніший блокчейн. Це дозволить убезпечити від будь-яких втручань у торги. Дана технологія має підняти довіру з боку ОТГ та українців. Ми очікуємо підйом 10-15%», – розповів Віктор Вишньов, генеральний директор ДП «СЕТАМ». 90% територій громад лежать поза межами населених пунктів. Громада не управляє цими землями. «Більшість земель є землями сільськогосподарського призначення, якими розпоряджається Держгеокадастр. Громада не відіграє головну роль у визначенні орендної плати, на який термін передавати в оренду тощо»,- зазначив Сергій Кубах, експерт Проекту USAID “Підтримка аграрного і сільського розвитку”. Законопроект 4355 вирішує цю проблему і передбачає, що ОТГ отримують землі у комунальну власність поза межами населених пунктів. Проте підтримка цього документу поки слабка. «Практичні результати будуть тоді, коли просуванням законопроекту займуться також і органи місцевого самоврядування. Сільські та селищні ради зайняли пасивну позицію і чекають, коли на них випаде дощ повноважень. Поки не буде консолідованої позиції з цього питання, і люди не будуть стояти під Радою, буде дуже важко. Хоч він і стоїть у порядку денному і до кінця року має вийти на голосування», – переконаний Сергій Біленко, експерт Офісу реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України. Окрім економічної функції земля виконує ще й соціальну та екологічну, і якщо їх ігнорувати, то через 10 років будуть серйозні наслідки. Однак якщо громади отримають повноваження і будуть слідкувати за дотриманням екологічних норм, то негативних наслідків можна буде уникнути. «Ринок земель сільськогосподарського призначення у всіх країнах керований державою. Немає «що хочу, те і роблю». 56 нормативів ЄС, правил використання сільськогосподарських земель необхідно імплементувати у наше законодавство, а сільська рада має отримати регулятивні права», – вважає Любов Молдаван, Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України.

Джерело - http://decentralization.gov.ua/

17 березня Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного приєднання територіальних громад (законопроект №4772). Закон дає змогу суттєво пришвидшити формування спроможного базового рівня місцевого самоврядування, бо значно спрощує процедуру добровільного об’єднання громад.

«Безліч громад, які бачили у консолідації зусиль великі можливості для розвитку і прагнули об’єднатися, довгий час були заручниками сусідів, які з тих чи інших причин цього не хотіли. Зараз, коли закон дозволяє визнавати спроможними навіть ті громади, які об’єдналися не за перспективним планом, цей бар’єр зникає. Крім того, відтепер громади можуть без зайвих фінансових і політичних стресів приєднуватися до вже існуючих об’єднаних громад», - зазначив Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В´ячеслав Негода.

Чому громади хочуть приєднуватися до ОТГ?

Вже створені ОТГ пройшли процедуру об’єднання, вже сформували органи управління. Вони мають більш широкі повноваження і значні ресурси, що дозволяє їм реалізовувати проекти розвитку інфраструктури: ремонтувати і навіть будувати школи, дитсадки, водогони, дороги, системи вуличного освітлення, закуповувати комунальну техніку, створювати комунальні підприємства, дбати про благоустрій навіть найвіддаленіших сіл тощо. У цьому їм допомагає держава, місцевий бізнес, сприяють міжнародні партнери.

Звичайно, сусідні громади, які з тих чи інших причин одразу не пішли на об’єднання, зараз вже бачать усі вигоди такої консолідації зусиль і бажають долучитися до ОТГ.

Переваги приєднання - фінансові та політичні

Раніше приєднатися до вже створеної ОТГ можна було лише знову пройшовши усю процедуру об’єднання. А це, звичайно, політично і фінансово невигідно.

До слова, був лише один випадок приєднання громади шляхом повторного об’єднання громад: Куцурубська ОТГ, що на Миколаївщині, проводила перші місцеві вибори голови та депутатів  двічі – вперше у 2015 році, а вдруге, вже у більш широкому складі, у 2016 році.

Новий закон значно спрощує процедуру доєднання до діючої об’єднаної громади. Ним передбачається, що голову ОТГ в ході приєднання не переобирають, вибори депутатів проводяться не в усій об’єднаній громаді, а лише на приєднаній території. Приєднана громада стає старостинським округом в ОТГ. При цьому, голова приєднаної громади гарантовано отримує повноваження старости і стає членом виконкому ОТГ.

Отже в раді ОТГ будуть представлені інтереси усіх мешканців новоствореної громади, а місцева влада не зазнає політичних потрясінь.

Тобто процес приєднання можна назвати спрощеною процедурою об’єднання громад.

Хто може приєднатися до ОТГ?

За спрощеною процедурою до ОТГ може приєднуватися громада, яка має з нею спільну межу і за перспективним планом формування територій громад області відноситься до цього об’єднання.

До яких ОТГ можна приєднуватися?

За спрощеною процедурою можна приєднуватися лише до ОТГ, визнаних Урядом спроможними. У Законі йдеться, що Кабінет Міністрів може визнати ОТГ спроможною за умови її утворення навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом як адміністративний центр, а також якщо кількість населення ОТГ становить не менше половини кількості населення громад, які мали в перспективі увійти до такої ОТГ.

Отже тепер громади можуть об’єднатися і отримати статус спроможної ОТГ навіть якщо це об’єднання не на 100 % відповідає перспективному плану. Тобто громади, які не хочуть об’єднуватися, тепер не стоятимуть на заваді тим, хто готовий розвиватися шляхом консолідації зусиль.

Виникає запитання, чи можна за цим законом приєднуватися до вже існуючих 366 ОТГ,  більшість з яких вже на 100% відповідають перспективному плану? Можна. Якщо таке приєднання не суперечить законодавству і методиці формування громад, не створює «білих плям» (громади є суміжними) на сусідніх територіях, це не складно буде зробити, навіть за умови внесення змін до перспективного плану.

Чи можна приєднуватися до міст обласного значення?

Поправка, яка дозволяла приєднуватися громадам до міст обласного значення в законопроекті була. Це логічно, бо і ОТГ, і міста обласного значення є спроможними. Але під час розгляду документу в Парламенті у другому читанні, у залі не знайшлося голосів для підтримки цієї поправки. Отже, поки що норми закону стосуються лише приєднання до ОТГ.

Хто може ініціювати об’єднання?

Ініціатором, як і у випадку об’єднання громад, можуть бути голова, депутати чи мешканці як ОТГ, так і приєднуваної громади.

Чи може ОТГ відмовити громаді в приєднанні?

Може хіба що у випадку, коли громада, яка хоче приєднатися, не належить до ОТГ за перспективним планом чи не має з нею спільної межі. Якщо ж ОТГ відмовлятиме «законним претендентам» на приєднання, Кабінет Міністрів України матиме право скасувати рішення про визнання такої ОТГ спроможною.

Як Закон вплине на процес формування перспективних планів областей?

Так як громади тепер у меншій мірі залежатимуть від існуючих перспективних планів, очікується, що обласні ради разом з обласними державними адміністраціями розроблятимуть більш цілісні, збалансовані перспективні плани, сформовані на основі чітких розрахунків і критеріїв формування спроможних громад.

Чи можуть до ОТГ приєднуватися суміжні громади з інших районів?

Законом це не забороняється. Але до останнього часу Центральна виборча комісія не вбачала підстав для призначення перших виборів в об’єднаних громадах, створених на межі кількох районів.

Нагадаємо, 14 березня цього року, Верховна Рада України прийняла в цілому законопроект щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів (№5520). Коли закон набуде чинності, підстав не призначати вибори в об’єднаних та приєднаних громад з різних районів у ЦВК вже не буде.

Україна отримала новий стимул для збільшення кількості та якості об’єднаних громад

14 березня законопроект щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів (№5520), нарешті прийнято. Як цей документ вплине на виконання завдань реформи, ми розпитали народних депутатів та експертів.

Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства:

«Радянська система районів свого часу розвалила систему природно утворених волостей. А межі нинішніх об’єднаних громад (наприклад, Чорноострівська громада на Хмельниччині) часто повторюють межі колишніх волостей (…) Цей законопроект треба розглядати у контексті нещодавно прийнятого, але на разі не підписаного Президентом закону про приєднання до вже існуючих громад. Адже в Україні є кільканадцять громад, до яких тяжіють сільради сусідніх районів. Об’єднатися з цими громадами раніше сільради не могли. Але тепер це стало можливим. Вчора я, до прикладу, спілкувалися з представниками Іршанської громади Хорошівського району Житомирської області. Район розділено таким чином, що сусідні з Іршанськом села знаходяться вже в іншому районі. До недавнього часу вони не могли приєднатися до Іршанська. А тепер довкола нього буде створено потужну громаду, на території якої будуть як міські, так і сільські території – і всі населені пункти знаходитимуться відносно недалеко від центру. Тобто завдяки цим двом законам Україна отримала новий стимул для збільшення кількості та якості громад».

Олександр Дехтярчук, народний депутат України:

«Ухваливши цей законопроект, Верховна Рада зробила перший крок до зміни адміністративного устрою України. Адже система районів, створена за радянських часів і не відповідає сучасним потребам держави. У Західній Україні райони взагалі утворювалися відповідно до кількості членів компартії. При цьому не враховувалися ні місцеві, ні ментальні особливості, ні комфортність проживання мешканців районів та сіл. У парку вимощувати доріжки треба там, де ходять люди, а не там, де їх запланував архітектор. Так само і тут: райони мають утворюватися самими громадами так, щоб їм було зручно. Власне, прийнятий вчора закон відкриває шлях до розвитку 33-м громадам, які досі не могли об’єднатися через відмову ЦВК призначати у них вибори».

Ганна Гопко, народний депутат України:

«Прийняття в цілому законопроекту №5520 – це важливий крок на шляху створення самодостатніх територіальних громад. Адже він розблоковує створення об’єднаних громад, які територіально перебувають у межах сусідніх районів. Скажімо, містечко чи кілька сіл з одного району хочуть об'єднатися з сусідніми селами, які знаходяться в іншому районі. Законодавство не забороняло їм цього робити, і є багато випадків, коли люди, місцеві ради підтримали такі рішення і прийняли рішення про об’єднання. Але ЦВК досі не призначала вибори у таких громадах, посилаючись на технічні прогалини у законодавстві. Тепер ці прогалини усунуто. ЦВК призначить вибори, і об’єднані громади буде створено – вони оберуть депутатів, голів, отримають широкі повноваження, значні ресурси й самостійні бюджети. Після цього межі районів зміняться – вся громада опиниться у тому районі, до якого належить її центр. Прийнятий вчора закон дозволить відійти від штучних меж районів, встановлених комуністичним режимом за числом членів КПРС чи через інші надумані причини. Тепер межі районів будуть більш природними і зручними для людей».

Іван Лукеря, спеціаліст з місцевого самоврядування Реанімаційного пакету реформ:

«Прийняття законопроекту №5520 вирішило проблему близько півмільйона українців, які хотіли об’єднатися у громади, але не могли зробити цього через позицію ЦВК. Тепер ці люди зможуть на законних підставах організовувати процес управління власними територіями. Громади, які знаходяться на межі районів, отримають простір для розвитку, якого вони раніше не мали». 

 

 

Вікторія Пташник, народний депутат України:

«Деякі громади чекають на проведення виборів вже понад рік, тому для тих, хто підтримує і вболіває за реформу децентралізації, це – перемога. За, здавалось би, такий потрібний та актуальний законопроект, довелося поборотися. Ми дійсно щасливі, що всі витрачені зусилля не виявилася марними і зміни, на які так чекають на місцях, відбудуться».

 

 

Набрав чинності закон щодо статусу сільського старости в об'єднаних громадах

11 березня 2017 року у офіційній газеті Верховної Ради "Голос України" опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)» (законопроект № 4742 )

Таким чином цей Закон вже діє, так як у прикінцевих положеннях зазначено "Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування".

Як відомо, закон більш чітко визначає статус старости шляхом визначення просторових меж його діяльності, кола повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень, гарантій діяльності тощо.

Зокрема, в чинне законодавство вводиться поняття «старостинський округ» - одне або декілька сіл (селищ) на території об’єднаної громади, інтереси жителів яких представляє староста. Цим запроваджується повсюдність інституту старост в межах об’єднаної територіальної громади, що є гарантією захисту прав та інтересів жителів всіх сіл та селищ.

9 березня 2017 року до Верховної Ради повернуто з підписом Президента Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)» (законопроект№ 4742 ).

Як відомо, закон більш чітко визначає статус старости шляхом визначення просторових меж його діяльності, кола повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень, гарантій діяльності тощо.

Зокрема, в чинне законодавство вводиться поняття «старостинський округ» - одне або декілька сіл (селищ) на території об’єднаної громади, інтереси жителів яких представляє староста. Цим запроваджується повсюдність інституту старост в межах об’єднаної територіальної громади, що є гарантією захисту прав та інтересів жителів всіх сіл та селищ.

Нагадаємо,  Верховна Рада України прийняла цей законопроект 9 лютого 2017 року.

Староста - це лідер, якому громада села виказала підтримку. Він - нова посадова особа місцевого самоврядування, нова інституція, створена для того, щоб інтереси всіх жителів сіл в об’єднаних територіальних громадах були належним чином представлені. Щоб соціальні, побутові та інші потреби мешканців села були задоволені. Щоб проблеми місцевого значення вирішувалися швидко, відкрито, зрозуміло...

Староста обирається на 5 років, є членом її виконавчого комітету, представляє в ньому інтереси жителів села, здійснює комунікацію між владою та громадою села.

Староста має робоче місце на території старостинського округу, де він обирався. У нього - чіткий графік роботи, зручний для жителів. Він організовує заходи у селі, відслідковує проблеми громади та пропонує варіанти їх вирішення.

Також староста відповідає за активізацію громади у прийнятті рішень, працює з місцевими громадськими об’єднаннями.

Староста має як визначені державою повноваження  (прописані у законах «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад»), так і надані радою громади (визначені у Статуті об’єднаної громади та у затвердженому місцевою радою Положенні про старосту).

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь