Семенівська селищна рада об'єднана територіальна громада
Семенівський район, Полтавська область

Православна Пасха (Великдень)

Сьогодні - свято Світлого Христового Воскресіння, Великдень - головна подія року для християн і греко-католиків та найбільше християнське свято. Слово "Великдень" дійшло до нас з грецької мови і означає "прехождєніє", "позбавлення".

Щорічно в тисячах храмів по всьому світу лунає дзвін, сповіщаючи про воскресіння Христове. Для віруючих це свято – символ перемоги життя над смертю, початку нового просвітленого шляху.

Згідно з Новим завітом, Спаситель воскрес на третій день після смерті на Хресті заради спокутування людських гріхів. Ця євангельська подія знаменує перемогу Господа над гріхом і смертю й початок буття нового світу, спокутуваного Ісусом Христом.

Віра в Воскресіння лежить в основі християнства. За словами святого апостола Павла, "якщо Христос не воскрес, то марна віра ваша".
Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марiя, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з’явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.
Свято Великодня має язичницькі корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов’язана весняна поминальна обрядовість.
Існує думка, що євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди найімовірніше запозичені з язичецьких та іудейських культів і у переродженому вигляді пов’язані з особою Христа (хоча спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичецькими воскресаючими богами і тільки євангельські твори вважалися істинними). Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичецьких обрядів.
Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та оновлення.
Сама підготовка свята є досить складною. До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту − одного з найсуворіших постів − саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна “прислуховуватися” до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця.
Особливе значення має Страстний Четвер − день, коли Ісус разом зі своїми ученнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четверг і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових.
Страстну П’ятницю з церкви виносять плащаницю − кусок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, де він зображений в гробу. В цей скорботний день приписується нічого не їсти. Плащаницю несуть навколо церкви, що символізує сходження Христа.
В давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. В пам’ять про це в Страстну Суботу святять їжу. Під час служби священними міняють буденний одяг на святковий.
В ніч Воскресіння Христа, проводиться святкове богослужіння (великодня Служба Божа), святяться паски і яйця.



« повернутися до списку новин