Семенівська селищна рада об'єднана територіальна громада

Полтавська область, Семенівський район

Водохреще – правила пірнання від лікаря й традиції свята

Дата: 18.01.2019 08:56
Кількість переглядів: 219

9 січня в Україні відзначають завершальне свято новорічно-різдвяного циклу – Богоявлення, яке в нас більше відоме під назвою Водохреще. 

Водохреще присвячене хрещенню Ісуса у річці Йордан Іваном Хрестителем. За декілька днів до Водохреща на річці або у водоймі вирубується велика ополонка, зазвичай, у формі хреста, в яку потім пірнають усі охочі. Вода в цей день вважається цілющою. В Україні, Росії, Греції і Болгарії на свято Богоявлення, або Водохреща освячують воду безпосередньо на берегах ставків, річок, озер. 

Богоявлення – це день, коли Бог являється в усій повноті святої Трійці – Бога Отця, Бога Сина й Бога Святого Духа. Бог-Син, Ісус Христос, іде хреститися, а Бог Святий Дух сходить під час хрещення до нього у вигляді голуба і євангеліст Марк свідчить про те, що був голос Бога-Отця з неба, що це син мій улюблений і його послухайте. Саме тому це свято й називається Богоявленням.

Попри те, що це свято взимку, чимало пірнають в ополонку вирубану на відкритій водоймі, хтось, вірить в те, що після такого занурення не хворітиме протягом року, інші наважуються на купання заради того, щоб перевірити свою сил волі та витривалість. Втім, занурення в крижану воду на Водохреще не є церковною традицією. 

– Традиція пірнати в ополонку немає відношення до церкви, швидше є народною. З точки зору церкви вона не є ані поганою, ані хорошою, – пояснює протієрей Олександр Дедюхін, настоятель Свято-Миколаївського храму міста Полтави Православної церкви України. 

Сам священик не пірнає в ополонку щороку, каже робив це разів зо два заради цікавості. 

Поради від священика для вірян, як провести цей день

– йти до церкви, де сповідатися та причащатися святих Христових тайн;

– освячувати воду;

– проводити час з родиною. 

Олександр Дедюхін розповідає, що в цей день часто люди просять провести обряд хрещення. 

Як готуватися до пірнання в ополонку – поради від лікаря

Медики говорять, що до пірнання в ополонку треба готуватись. 

– Категорично не можна занурюватися непідготовленим людям. Найкраще робити це, якщо ви постійно і систематично загартовуєтеся. Адже для непідготовленої людини пірнання в ополонку може закінчитися рефлекторною зупинкою серця, – попереджує Кирил Орлов, судинний хірург першої міської клінічної лікарні міста Полтава.

Якщо вже вирішили пірнути без підготовки, дотримуйтеся наступних порад:

– Перед тим, як заходити в крижану воду найкраще зробити зарядку, побігати, пострибати, щоб розігріти тіло, а за кілька годин до пірнання ситно поїжте, щоб мати енергію.

– Не пірнайте в місцях, які не підготовлені для цього, та не занурюйтеся з головою.

– Занурюватися потрібно поступово, не перебувати у воді довго, краще декілька секунд.

– Бажано обряд пірнання у воду не проводити самому, а щоб поряд були люди, які в разі чого можуть допомогти, найкраще – коли біля вас є рятувальники чи медики.

– Після того, як вийшли з води добре витріться махровим рушником та одягніться в теплий сухий одяг.

– Випийте теплий солодкий чай, алкоголь – не вживайте! Алкогольні напої ніколи вас не зігріють, вони розширюють судини, тому тепловтрата ще більша, – наголошує Кирил Орлов. 

Звісно, краще не ризикувати і не пірнати в холодну воду, якщо ви маєте проблеми із серцем, тиском, застуджені, у вас кровотеча, хворієте на онкологічні захворювання чи перебуваєте в стані алкогольного сп’яніння. Адже, перш за все йдеться про вашу безпеку і навіть життя. 

Пісна кутя, підпалки та обгортання дерев снопом – традиції на Водохреще на Полтавщині 

Водохреще – це не лише освячення води та пірнання в ополонку – а ціла низка народних традицій. На жаль, більша частина з них втрачені і не використовуються нині на Полтавщині. 

Напередодні готується третя, остання в році кутя, яку називають голодною або пісною, попри те, що це час, коли минув піст. Але оскільки Водохреща вважається днем здоров’я, на нього готують пісні страви, до столу не подають м’яса, ковбас та сала. Віруючі люди не їдять увесь день, постують, сідають за стіл з першою зорею. 

– Також на свято господині випікали підпалки – коржі з медом на кефірі чи кисляку, які готували в печі на черіні, не підмощуючи під них капустяного листя, тому вони виходили трохи припалені. Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати – ні в хаті, ні в дворі, бо «буде пожежа»; ввечері ж на Водохреща його треба винести на річку і висипати на лід, – розповідає Олена Щербань, етнографиня, власниця ЕкоАгроСадибки-музею салону-студії «Лялина Світлиця» в Опішні. 

Етнографиня зазначає, що на Водохреща сніп, на якому стояли кутя та узвар приготовлені ще на Свят-вечір, виносять в сад та обв’язують ним дерева, щоб вони добре плодили та їх не псували шкідники. А сіно, яке теж клали біля снопу, віддавали жуйним тваринам – вівцям, козам, корові, кролям. 

Кутя та узвар, які стояли на покутті зі Свят-вечора не псувалися. На Водохреще кутю висипали свійським птахам, щоб вони протягом року добре неслися. А узвар, кажуть же на базар, виносили в сад та поливали ним дерева. 

У цей день треба було умитися непочатою водою та такої ж води набрати на приготування куті. Чому непочата – бо митися треба було вночі. 

– У ніч на Водохреще купалися самі, мили дітей. Моя бабуся Марія, сама родом з Писаревщини (неподалік Малих Будищ, Диканський район, – прим. авт.) розповідала, що мама будила їх, четверо дітей, та відсилала купатися на Ворсклу, яка була біля їхнього двору. Не обов’язково треба було занурюватися у воду повністю, можна було намочити руку, ногу чи вмитися, – говорить Олена Щербань.

За матеріалом: «kolo.news»


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь