Про дистанційну роботу
Верховна рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №4051, який регулює дистанційну роботу українців.
"За" проголосували 311 народних депутатів.
Зараз законопроєкт готують до другого читання.
Законопроєкт класифікує роботу на два види: дистанційну та надомну.
В обох випадках при укладенні трудового договору, роботодавці матимуть право отримати відомості про місце проживання або інше місце, де працюватимуть фахівці.
Крім того, керівництво має "забезпечити точний облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником".
Що таке надомна робота?
Ключовою особливістю надомного формату роботи є те, що робоче місце в цьому випадку є фіксованим.
Тобто працівник не може змінити свого місця роботи без погодження з роботодавцем.
Працівник також повинен дотримуватися загального режиму роботи підприємства чи установи.
"Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи покладається на власник", – зазначається в документі.
Що таке дистанційна робота?
Цей формат роботи передбачає, що працівник може сам вибирати та змінювати місце роботи, без погодження з керівництвом.
Аналогічно, працівник сам відповідає за організацію безпечних умов праці.
Крім того, при дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час і на них не поширюються правила внутрішнього розпорядку компанії.
В такому випадку "працівникові, який виконує дистанційну роботу має бути забезпечено гарантований період вільного часу для відпочинку", тобто період, коли можна не виходити на зв'язок із керівництвом.
Також законопроєкт визначає поняття "гнучкий режим робочого часу".
Це режим роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання відпрацювання сумарної кількості робочих годин протягом встановленого облікового періоду.
Гнучкий режим робочого часу може передбачати:
1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
3) час перерви для відпочинку і харчування.
Ще законопроєкт надає працівнику можливість вимагати від роботодавця тимчасовий до 2-х місяців перехід на дистанційну роботу, якщо на робочому місці щодо нього вчинили дії, що містять ознаки дискримінації.
Але власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може відмовити працівникові у такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не сумісне з виконуваною діяльністю та трудовою функцією працівника, а також якщо працівник не навів фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інше насильство мали місце.
Крім того, у працівника, який має дитину віком до 3 років або доглядає за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, є можливість виконувати свою роботу на умовах дистанційної роботи.
Але це реально лише за умови, якщо це сумісно з виконуваною діяльністю, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього ресурси та засоби.