Діти мають право на життя без насильства
Ми живемо у світі, де технології та суспільство стрімко розвиваються, змінюються цінності й світогляд. Проте незмінним у всі часи залишається найголовніше — діти. Саме вони є найбільшою цінністю для кожної родини та майбутнім нашої держави.
На жаль, випадки жорстокого поводження з дітьми й досі залишаються серйозною проблемою. Деякі діти не відвідують школу, недоїдають, потерпають від побиття, психологічного тиску чи інших проявів насильства. Причинами цього часто стають складні соціально-економічні обставини, психологічні проблеми в сім'ї, алкогольна залежність батьків, а також поширення насильства через мережу Інтернет.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство — це дії або бездіяльність фізичного, психологічного, сексуального чи економічного характеру, що вчиняються в сім'ї, між родичами або особами, які спільно проживають чи проживали однією сім'єю.
Основні форми домашнього насильства:
• Економічне насильство — умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів, документів, залишення без догляду, перешкоджання в отриманні медичної допомоги, заборона працювати чи навчатися та інші дії економічного характеру.
• Психологічне насильство — словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, контроль, інші дії, що викликають страх, емоційну невпевненість або завдають шкоди психічному здоров'ю.
• Сексуальне насильство — будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди повнолітньої особи або будь-які такі дії щодо дитини незалежно від її згоди.
• Фізичне насильство — ляпаси, стусани, штовхання, побиття, заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, залишення в небезпеці, ненадання допомоги та інші насильницькі дії.
Чинним законодавством України передбачена кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства. Залежно від тяжкості правопорушення покарання може варіюватися від громадських робіт до позбавлення волі.
Важливо пам'ятати, що відповідно до законодавства дитина вважається постраждалою не лише тоді, коли безпосередньо зазнала насильства, а й тоді, коли стала його свідком.
На жаль, діти часто бояться розповідати про знущання, не знають своїх прав або не довіряють дорослим. Водночас і батьки не завжди достатньо обізнані щодо прав дітей та власної відповідальності. Особливо неприпустимим є розголошення конфіденційної інформації про дитину чи її сім'ю, адже це може завдати дитині додаткової психологічної травми.
Закликаємо всіх дорослих бути уважними до дітей, не залишатися байдужими до випадків жорстокого поводження та своєчасно реагувати на них. Турбота, любов, повага й безпечне середовище — це право кожної дитини.
Служба у справах дітей Семенівської селищної ради
