Живі, поки пам'ятаємо….

Живі, поки пам'ятаємо….Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.

Воїни Русі-України, лицарі Костянтина Острозького, козаки Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, воїни Дієвої Армії Української Народної Республіки та Галицької Армії Західноукраїнської Народної Республіки, воїни Антигітлерівської коаліції часів Другої світової війни, воїни Української Повстанської Армії протягом століть мужньо билися із ворогами України у тисячах битв та боїв, здобували героїчні перемоги і віддавали свої життя за українську землю. Український народ завжди з шаною ставився до своїх героїв і мав свою традицію їх поховання і вшанування їхньої пам'яті.

Надзвичайно важливо згадувати та гідно вшановувати подвиг захисників, які віддали найцінніше у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України – своє життя. Вони стояли насмерть за кожного з нас – за те, щоб майбутнє покоління мало гідне майбутнє у незалежній країні, а всі ми могли розвивати громадянське суспільство та робити Україну кращою. Ми схиляємо голови у вдячності перед тими, хто тримав небо над нашими містами, даючи нам можливість у цей час вчитися, працювати, розвивати соціальні ініціативи та відстоювали демократію й права людини тут, у тилу.

Згадаймо їх поіменно….

Володимир Шульга (15.08.1991 - 12.02.2015)

Роман Кандул (09.07.1983 – 26.03.2017)

Олександр Сірий (17.11.1974 – 02.04.2015)

Андрій Мірча (18.03.2001 – 28.02.2021)

Крім тих захисників, які загинули безпосередньо під час бойових дій, серед наших земляків є і військовослужбовці та учасники АТО/ООС, які втратили здоров'я чи померли під час служби у ЗСУ або після неї.

Ми не можемо їх не згадати цього дня..,,,

Це військовослужбовець Удод Олександр з Біляків і Кирніс Руслан із Бурімки.

Руслан Кирніс (24.03.1993 - 17.05.2017)

Олександр Удод (15.06.1988 - 19.02.2015)

Руслан Чорний

Середа, 31 травня, стала ще одним скорботним днем для всіх жителів Семенівської громади, адже вони попрощалися з воїном-Героєм – Русланом ЧОРНИМ

16:19:59 31.05.2023

Віталій Роман

Біль та горе заполонило громаду – на війні з російськими окупантами загинув Віталій Роман

15:07:17 23.05.2023

Сергій Сімчишин

У Семеніській громаді попрощалися із земляком-військовослужбовцем Сергієм Сімчишиним

15:19:32 31.03.2023

Віталій Дуденченко

Україна втрачає найкращих: Семенівщина провела у вічність молодшого сержанта Віталія Дуденченка

10:00:16 27.03.2023

Олександр Великоіваненко

У СЕМЕНІВЦІ ПОПРОЩАЛИСЯ З ОЛЕКСАНДРОМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ ВЕЛИКОІВАНЕНКОМ Народився чоловік 16 серпня 1983 року в с-щі Семенівка. Закінчив Семенівську загальноосвітню школу №2. Строкову службу проходив у 95 десантно-штурмовій бригаді на Житомирщині. Після служби у лавах Збройних сил України декілька років обіймав посаду слюсаря на підприємстві «Сільгосптехніка», а потім — на Веселоподільському цукрозаводі, де довгий час також працювали мама Людмила Іванівна і тато Микола Дмитрович. Життя тривало, Олександр сумлінно трудився, невдовзі одружився, народився синочок Денис. До початку повномасштабного вторгнення працював на Глобинському м’ясокомбінаті оператором виробництва. У грудні 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Був стрільцем-снайпером десантно-штурмового батальйону ВЧ А0281. Вірно служив Батьківщині, відчайдушно та сміливо обороняючи її на найнебезпечніших рубежах… Життя Олександра Великоіваненка обірвалося 2 березня 2023 року біля Кремінної Луганської області, де наразі тривають запеклі бої. До останнього подиху військовослужбовець був вірний військовій присязі. У чоловіка залишилися дружина та син. У пам’яті рідних та близьких Олександр Миколайович залишиться доброю, відкритою, щирою, безвідмовною людиною, готовою в будь-який час підставити надійне плече й допомогти. Після закінчення війни чоловік планував повернутися до своєї праці та сім'ї... Але сподіванням не судилося збутися... ВІЧНА І СВЯТА ПАМ`ЯТЬ ГЕРОЮ!

14:40:20 08.03.2023

Олександр Сизьоненко

Семенівщина попрощалася зі ще одним Героєм — Олександром Володимировичем Сизьоненком Народився чоловік 3 серпня 1982 року в селі Заїчинці. У 1999 році закінчив місцеву школу. Військову строкову службу проходив з 2000 по 2002 рр. у ВІ ВВ МВС України. За час служби здобув звання старший сержант, неодноразово був відзначений подяками за хорошу службу. У 2004 р. закінчив Київську Національну Академію внутрішніх справ, здобув спеціальність юриста. Після армії працював у Полтавському відділі Державної виконавчої служби. Паралельно продовжував навчання. Потім працював приватним юристом, мав 17 років юридичного стажу. З 28 листопада 2019 р. по 22 липня 2020 р. брав участь у бойових діях (здійсненні заходів із забезпечення оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях). 3 25 лютого 2022 року був призваний до Збройних сил України на військову службу головним сержантом комендантської роти ВЧ А7044 116 бригади ТрО. Олександр Володимирович проводив навчання зі стрільб, був інструктором, готував особовий склад до оборони. З початку війни виконував бойові завдання, обороняючи Харківську область. З 20 червня 2022 р. був командиром зенітно-ракетного відділення, зенітного ракетно-артилерійського взводу. 3 липня 2022 р. нагороджений грамотою за зразкову дисципліну, взірцевість у військовій службі під час російсько-української війни та з нагоди Дня Військ Протиповітряної оборони України! Олександр був чуйним, добрим, щедрим, завжди приходив на допомогу. На початку 2023 року військовослужбовець отримав важкі поранення, які, на жаль, виявилися несумісні з життям. Без батька залишився 13-річний син Денис. Схиляємо голови перед подвигом нашого земляка. У цей важкий час приносимо щирі співчуття сім'ї та рідним, розділяємо Ваш біль та схиляємо голову в глибокій скорботі. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати найдорожчої для Вас людини, а слова підтримки допоможуть перенести родинне горе. Царство Небесне... Герої не вмирають!

15:24:21 07.03.2023

Віктор Данченко

Війна забрала життя ще одного Воїна з Семенівської громади: старшого солдата, командира 1-го розвідувального відділення — Віктора Анатолійовича Данченка

11:39:27 20.02.2023