Україна понад усе! Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради долучився до збору дитячих малюнків для підтримки бойового духу наших солдатів на передовій
У моїй Україні сьогодні війна,
небачена людством донині.
Весь світ пробудила страшна новина –
24 лютого о п’ятій годині…
Світле, чисте небо над головою. Повноціннехорошежиття. Повнавпевненість у завтрашньомудні. Безтурботне і щасливедитинство. Спокійна і гіднастарість. Що ще потрібно людині? Але, на жаль, у нашому житті не все так просто. Війна… Скільки болю, гіркоти, самотності і смерті несе в собі це слово! Війну треба не тільки пережити, але й осмислити. Вона не тільки руйнує, але часто веде до емоційного, культурного, морального сплеску. Вона об’єднує людей у єдиному пориві проти спільного ворога.
Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту Семенівської селищної ради долучився до збору дитячих малюнків для підтримки бойового духу наших солдатів на передовій: учні з учителями Богданівського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів, Біляківського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів, Устимівського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів, Криворудськогозакладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів, Степанівського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів, Товстівського закладу загальної середньої освіти І – ІІ ступенів,Веселоподільського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів,Заїчинського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів, Семенівського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів №1 імені М. М. Хорунжого, Паніванівського закладу загальної середньої освіти І – ІІ ступенів, Семенівського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів №2, Очеретуватського закладу загальної середньої освіти І – ІІ ступенів, Василівського закладу загальної середньої освіти І – ІІ ступенів, Семенівської дитячої мистецької школи намалювали чудові малюнки, написали зворушливі листи, прекрасні вірші, виготовили своїми умілими руками обереги у вигляді Ангелочків, які були передані волонтерами на передову. Дякуємо Вам, дорогі наші, за Ваші небайдужі серця! Не можемо не процитувати написане у листах:
Україна війни не пробачить,
і світ уже не закриє очі,
як бомбардують міста і села
з неба, підло, і вдень, і вночі.
Захисники у перших рядах
мужньо вистоюють битви.
Матері в сльозах, в напівснах
підносять до Бога молитви.
Державність, гордість і воля –
поставлено все на герці!
Народ України – справжня еліта
з духом козацьким в серці!
«Шановний герою! Спасибі, що Ви забезпечуєте нам безпеку. Ми молимося за Вас. Ви для нас герой! Нехай оберігає Ангел - охоронець. Повертайтеся живими!»
«Доброго дня, дорогий наш солдате! Настали страшні дні для нашої рідної України, зупинився час… І завдяки хоробрості, мужності, витримці, героїзму, бойовому духу врятовано безліч життів! Я і багато ще діток можуть навчатися, гратися, спати спокійно. Мій тато також на війні. Він говорить, що все буде добре, і я йому вірю, як вірю в кожного солдата. Любий солдате, коли Вам буде холодно, сумно, то знайте, що я за Вас молюся. Прошу у Бога, щоб він Вас оберігав, зігрівав. Все буде добре!»
Вертайтесь додому, синочки рідненькі,
на Вас у тривозі чекає сім’я.
Щодня, щогодини згорьована ненька,
вдивляючись вдалеч, шепоче сина ім’я.
Чекають Вас друзі, чекає родина,
і вишня струнка у саду край дороги,
Вам шле привітання маленька дитина,
за Ваше життя ми молимось Богу!
«Дорогий солдате! Я живу в Полтавській області. Дякую тобі за те, що борешсяза моє майбутнє. Я знаю, що тобі не легко, та вірю і молю Бога, щоб ти повернувся живим!»
Привіт, солдате! Ти мене не знаєш,
я просто дівчина, живу собі, як всі.
В моєму місті тихо, не стріляють,
але війна торкнулася душі!
Ти тільки повертайсь, благаю, чуєш?!
Ти не лети далеко в небеса,
бо тут на цій землі тебе чекають
батьки, родина… Вся сім’я
і вся країна молиться за тебе,
щоб швидшеповертався ти живий,
і я також щодня молюся небу,
аби в моїй країні наступив мир…
Я сподіваюсь ці рядки почуєш,
а, може, прочитаєш у листі,
я дякую тобі за те, що захищаєш
мою країну… Дякую тобі!...
«Дорогі воїни, наші захисники! Мені складно донести те, що я відчуваю по відношенню до Вас, але я спробую…У моїй та Вашій країні йде страшна, жорстока війна. Руйнуються міста і гинуть мирні люди. Це дуже боляче і страшно. Ви достойно боретеся з ворожими противниками за правду, честь і свободу нашої неньки-України. Кожен українець молиться за кожного із Вас, адже Ви – наші Ангели–охоронці, завдяки Вам настає ранок, надіюсь, що скоро ранки будуть не тільки сонячними, а й мирними. Дякую Вам, дорогі захисники, що не пустили смерть до нашої маленької домівки й захищаєте наш великий спільний дім! Ми всіма думками з Вами весь час. Ми – це вся Україна! Я пишаюсь Вашим щоденним подвигом, для мене Ви – герої, незалежно від звання й нагород.»
«Доброго дня, дорогий воїне! Я вдячний тобі за мужність, силу, витривалість і патріотизм. У мене є мрія – жити під мирним небом у своїй єдиній, рідній Україні! Дуже хочу, щоб усі воїни нашої країни повернулися живими! Я знаю, що наша армія переможе!!!»
«Привіт, славний солдате–герою! Я пишу тобі цього листа, щоб виразити неймовірну подяку, я захоплююся твоєю силою, наснагою, мужністю та хоробрістю. Я дуже хочу, щоб цей лист подарував тобі посмішку, зігрів тебе в бою та подарував надію та наснагу на подальшу боротьбу. Знай: тебе чекають; знай: ти потрібний! Повертайся живим!»
Ми всімріємо про мир! Намйого так не вистачає. Дуже хочеться бачити свою країну щасливою та вільною. Так хочеться кричати: «Люди! Зупиніть війну!» Дорослі, загляньте в очідитини, яка чуєгуркітвійни. Що ви побачите в них? Це страх, розпач, біль... А найстрашніше — це безвір’я, це невпевненість у завтрашньом удні. Де взяти цю впевненість? Залишається тільки сподіватися, вірити і мати надію на мир на нашій багатос траждальній українській землі. Хочеться всім побажати якнайшвидше:
Мирного ранку,
сонячного світанку,
тихого дня!!!
Нехай закінчиться війна!!!