Світлій пам’яті Миколи Івановича Куцовола
24 березня перестало битися серце чудової, працелюбної та життєрадісної людини - Миколи Івановича Куцовола.
Народився Микола у простій селянській родині 1945 року в с. Іванівка. Батько, Іван Григорович, славився на всю округу, маючи «золоті руки». Усе, за що брався, робив добротно та швидко. Особливий дар від Бога мав у столярстві. У своїй невеличкій домашній майстерні створював справжні дива, вкладаючи у кожний витвір любов, душу і фантазію. Село відбудовувалося, заліковуючи страшні рани, нанесені війною, і столярні вироби майстра - двері, вікна, одвірки, столи, стільці, лави - користувалися величезним попитом у селян.
Мати, Олександра Семенівна, працювала в ланці по вирощуванню цукрових буряків у місцевому колгоспі «Маяк комунізму».
Після закінчення Оболонської ЗОШ пішов працювати в тракторну бригаду місцевого колгоспу «Маяк комунізму», був членом Семенівського райкому комсомолу.
З вересня 1964 по листопад 1967 року проходив дійсну військову службу в Німеччині, був найактивнішим учасником армійської художньої самодіяльності, майстерно володів грою на баяні, інших музичних інструментах, гарно співав.
Після армійської служби юнак повертається в рідне село, де незабаром починає працювати завідуючим сільським клубом. За деякий час заклад стає зразковим осередком культури, куди колеги приїздять переймати досвід.
Активна життєва позиція молодої людини не залишається непоміченою. Тож 1970 року його обирають депутатом районної ради, а вже в лютому 1971–го Микола Куцовол стає головою Іванівської сільської ради.
Тогочасне життя висуває свої вимоги, і Микола Куцовол впродовж п’яти років навчається в Одеській вищій партійній школі, після закінчення якої працює інструктором, завідуючим оргвідділом, другим секретарем Семенівського райкому партії.
З жовтня 1991 року обіймає посаду головного зоотехніка колгоспу імені Чапаєва, у лютому 1997 року очолює колективне сільськогосподарське підприємство «Маяк» у його рідній Іванівці.
З квітня 1998 року працює вже заступником голови Семенівської районної ради, а у квітні 2002 року депутати обирають його головою районної ради, яку він очолював до виходу на заслужений відпочинок. Загальний стаж трудової діяльності Миколи Івановича — 47 років, з них 27 років – в ранзі державного службовця та посадовця місцевого самоврядування.
Завжди був вимогливим до себе та інших. Нерідко повторював мудру приказку «Взявся за гуж – не говори, що не дуж».
З юності визначивши для себе моральне кредо: «Працюй над собою і живи в ім’я того, що заповіли тобі пращури», залишався вірним йому все життя. Черпав стійкість та твердість характеру з глибин простого селянського роду, адже ніколи не забував батьківські дороговкази: «Будь таким, щоб тобою всі гордилися – не тільки ми, а й все наше село, весь наш рід».
Він так і жив… Із сільського хлопчини, загартованого повоєнним дитинством, наділеного творчим хистом та організаторськими здібностями, виріс до керівника районного рівня. Реалізовуючи свій глибокий внутрішній потенціал з користю для громади, для рідної землі, котра дала йому міцні крила для успішних злетів, завжди пам’ятав своє коріння, з якого і починався всі життєві обрії.. Відтепер вже з небес оберігатиме свій рід, адже разом з дружиною виростив чудових дітей, радів внукам, мріяв про їх майбутнє…
Був… Гірко говорити це в минулому часі… та він залишається... В нашій пам’яті, наших думках, спогадах, молитвах. Світла пам’ять!
Селищний голова Людмила Милашевич, депутатський корпус та виконавчий комітет Семенівської селищної ради поділяє горе й біль непоправної втрати, висловлює щирі співчуття рідним та близьким Миколи Івановича Куцовола.
