Семенівська селищна рада
Полтавська область, Кременчуцький район

Інтерв’ю в. о. начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алли РЯБКОВОЇ на тему: «Податковий борг: причини, наслідки, упередження»

Дата: 10.04.2024 11:21
Кількість переглядів: 67

Своєчасна сплата податків і зборів є ознакою податкової культури людини. Кожний законослухняний громадянин України повинен розуміти, що порожня державна скарбниця ставить під сумнів існування будь-якої  держави, особливо в умовах воєнного стану. Отже  упередження, погашення податкового боргу та недоїмки є однією з найважливіших функцій Податкової служби України. 

 

Про причини та наслідки виникнення податкового боргу, недоїмки, необхідності своєчасної їх сплати та погашення розповідає виконуюча обов’язки начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Алла Рябкова.

 

Алло Михайлівно, що таке податковий борг, недоїмка, чому вони виникають?

 

А. М. : Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків  у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Тобто, поняття «податковий борг» стосується податків і зборів, адміністрування яких регулює Кодекс.

Недоїмка – це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»,  зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Податковий борг та недоїмка виникають тоді, коли платники податків і зборів порушують граничні терміни сплати податків і зборів, встановлені чинним законодавством.

 

Відомо, що будь-яку проблему краще попередити, ніж потім боротися з її наслідками. Як платнику податків, зборів  уникнути неприємностей через наявність податкового боргу, недоїмки?

 

А. М.: Платник податків має своєчасно та в повному обсязі сплачувати узгоджені податкові зобов’язання у терміни, визначені податковим законодавством. 

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти,              у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел,                  а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків               з відповідного платежу може бути здійснено також:

  за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

  за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;

   за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

 

Виходить, що платник податків, який заборгував, може залишитися взагалі без засобів існування?

 

Кодексом заборонено використання деяких джерел погашення податкового боргу платника податків, а саме:

майна платника податків, наданого ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

майна, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

майнових прав інших осіб, наданих платнику податків у користування або володіння, а також немайнових прав, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, переданих у користування такому платнику податків без права їх відчуження;

кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках;

кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, інші джерела, визначені п. 87.3. ст. 87 Кодексу.

 

Отже, платник податків не сумлінно поставився до своїх обов’язків  і допустив виникнення податкового боргу (недоїмки). Які дії податкового органу?

 

А. М.: Відповідно до статті 91 Кодексу у разі виникнення у платника податків податкового боргу здійснення заходів з погашення податкового боргу потребує призначення податкового керуючого.

Податковий керуючий призначається керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу на підставі видання відповідного наказу з числа працівників підрозділу по роботі з податковим боргом. Податковий керуючий відповідно до покладених на нього завдань  надсилає платнику податків податкову вимогу разом                           з детальним розрахунком до неї.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 3060 гривень).

Далі податковий керуючий здійснює опис майна платника податків у податкову заставу,  реєструє податкову заставу у відповідному державному реєстрі та вживає заходів щодо її виключення з такого реєстру за наявності законних підстав.

У разі відсутності майна у платника податків, який має податковий борг, та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, податковий орган звертається до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Кодексу.

Не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги орган ДПС звертається до суду або приймає рішення керівника щодо стягнення коштів платника податків.

Рішення суду про стягнення коштів з платника податків – фізичної особи передається органу Державної виконавчої служби для здійснення заходів стягнення.

Отримане органом ДПС рішення суду про стягнення коштів платника податків - юридичної особи, що набрало законної сили, та рішення керівника щодо стягнення коштів платника податків підлягає виконанню шляхом списання коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків на підставі платіжних інструкцій.

Якщо на підставі рішення суду або керівника податкового органу сума стягнутих коштів недостатня для погашення податкового боргу, орган ДПС звертається до суду для отримання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

На підставі судового рішення про погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі та рішення керівника податкового органу про погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, податковий керуючий здійснює заходи з реалізації заставного майна.

У випадку коли податковий борг платника податків за результатами реалізації майна повністю погашено, податковий орган здійснює заходи щодо зняття  податкової застави  та виключення її з відповідного  державного реєстру.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

 

Багато питань виникає у платників податків щодо заборгованості (недоїмки)              з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зокрема  у випадках, коли суб’єкти господарювання не здійснювали діяльність. Як здійснюється стягнення такої заборгованості?    

 

А. М.: Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

 

Отже платник, який заборгував ЄВ, також отримує податкову вимогу?

 

А. М.: Відповідно до п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату недоїмки, якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум ЄВ контролюючими органами. У цьому випадку вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки та надсилається платнику впродовж трьох робочих днів з дня її винесення.

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій з ЄВ.

У двох останніх випадках вимога про сплату заборгованості (недоїмки) надсилається (вручається) платникам протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем,              у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄВ (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

 

Якщо вимогу про сплату недоїмки  з ЄВ отримано,  скільки  є часу  у боржника для  погашення заборгованості?

 

А. М.: Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату заборгованості платник зобов’язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені. Після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності). Якщо цього не відбувається, податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) пред'являє її до виконання/стягнення органу державної виконавчої служби чи до органу Казначейства (п.5 розд. VІ Інструкції                № 449).

Звертаю увагу платників податків, що чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати ЄВ, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості з цього внеску.

Крім того, відповідно до ст.10 розділу І Закону України від 02.06.2016 № 1404 «Про виконавче провадження» до боржників ЄВ застосовуються заходи примусового виконання рішень, а саме :

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- блокування рахунків, в т.ч. карткових;

- арешт майна;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- обмеження виїзду за кордон посадових осіб боржників чи самих  боржників та інші.

 

Як платник податків може дізнатися про наявність у нього податкового боргу?

 

А. М.: Про наявність або відсутність податкового боргу (недоїмки) можна дізнатися на вебпорталі ДПС скориставшись сервісом Електронний кабінет  (https://cabinet.tax.gov.ua/),                    з яким платники податків вже добре знайомі. Меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів та можливість їх сплати. Фізичні особи з цією метою можуть також використати мобільний додаток «Моя податкова». Це дасть можливість своєчасно виявити та сплатити  борги.

 

Якщо платник податків не має податкового боргу, яким документом він може підтвердити його відсутність?

 

А. М.: Відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості                      з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок), для отримання довідки платник подає заяву за формою згідно з додатком 2 до Порядку.

 

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов'язково зазначається термін її дії.

За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Наприкінці нашої розмови хочу звернутися до всіх платників податків.

Шановні платники податків! Закликаю вас сумлінно виконувати свій конституційний обов’язок - своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки і збори!

Наповнення Державної скарбниці – наш спільний обов’язок, наш спільний внесок у перемогу і добробут України!  

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків і зборів оприлюднена на субсайті Головного управління ДПС у Полтавській області вебпорталу ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv .

У разі виникнення питань, які відносяться до компетенції податкової служби, звертайтеся до фахівців Головного управління ДПС у Полтавській області за телефонами «гярячої лінії», які розміщені на субсайті Головного управління ДПС                 у Полтавській області вебпорталу ДПС за посиланням https://poltava.tax.gov.ua/kontakti/

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора