Манівка з Полтавщини – учасниця Всеукраїнської літньої школи, організованої Національним центром «Мала академія наук України»
В етнографічній експедиції «Стежками гуцульського орнаменту» у межах Всеукраїнської літньої школи НЦ «Мала академія наук України» взяла участь учениця Семенівського ліцею № 1 імені М. М. Хорунжого Анна Клевчук у супроводі координаторки Полтавської обласної МАН Катерини Кібенко.
Упродовж чотирьох днів учасники школи збагачувалися знаннями про глибинну природу народного спадку на захопливій Івано-Франківщині: міста Коломия, Косів, селище Верховина, села Яворів і Буківець. Манівці відвідали Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Музей писанкового розпису, котрий експонує понад 12 000 писанок з усієї України та країн світу.
Орнаментальне мистецтво Гуцульщини – це унікальне художнє явище й естетично досконала знакова система. Оздоблення виробів із дерева, кераміки, металу, шкіри, одягових і вжиткових тканин відбиває побут та фольклор гуцулів, красу флори й фауни. Так, косівська кераміка, поруч із петриківським розписом і козацькими піснями Дніпропетровщини, – у списку нематеріальної художньої спадщини ЮНЕСКО.
Діти працювали в майстернях видатних митців – заслуженого художника України, різьбяра Мирослава Радиша, косівського кераміста Сергія Дутки, ліжникарки із Яворова Світлани Павлюк. Велику втіху принесли гостини в майстра-самоука народних музичних інструментів із с. Буківець Михайла Тафійчука.
Народне мистецтво для майстрів Гуцульщини – це відбиття їхнього характеру, естетичних уподобань, природного покликання. Натомість літня школа НЦ «МАНУ» для юнаків і дівчат, зокрема для Анни Клевчук, – велике натхнення й заглиблення в роздуми про культурну пам'ять, спосіб життя народу і, зрештою, власне місце в сьогоденні.
Вдячні Національному центрові, кураторці літньої школи Марії Лубинській, усім лекторам, майстрам та фахівцям за вагомий внесок у розвиток науки й популяризацію українського мистецького спадку.
Фото Дмитра Неволіна
