14 грудня — День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС
Шановні ліквідатори!
Шановна громадо!
14 грудня Україна вшановує ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Цього дня у 1986 році було введено в дію комплекс захисних споруд над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Неймовірно тяжким видався той рік, що увійшов в історію як час найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, найстрашнішими сторінками котрої були людські втрати.
На державному рівні цей день запроваджено з 2006 року, але впродовж всіх двадцяти попередніх років ті, хто брав участь в ліквідації наслідків катастрофи, неофіційно відзначали його як День ліквідатора. Бо це вони — фахівці різних галузей і мобілізовані громадяни, котрі практично без засобів захисту та за відсутності об’єктивної інформації рятували світ від нищівної загрози рознузданого атомного монстра…
Усвідомлення масштабу катастрофи прийде потім, коли хронометр біди безжально відстукуватиме удари невгамовного болю… Адже вибух на ЧАЕС еквівалентний трьомстам бомбам, скинутим в сорок п’ятому на Хіросіму. Приборкання знавіснілого атому – це справжній великий подвиг десятків тисяч людей. Пуск захисного саркофагу 14 грудня 1986-го став підсумком тривалих титанічних зусиль ліквідаторів. Сім виснажливих місяців боротьби за порятунок сучасної цивілізації, збереження екологічної рівноваги, за майбутнє людства…
Через кілька років Україна стане незалежною державою, і крок за кроком підійматиметься інформаційна завіса. Це дасть змогу суспільству вже по іншому оцінити страшну загрозу і уявити, що б могло бути, якби не самовідданість та мужність ліквідаторів.
Минає час, але болісна мітка Чорнобиля ще довго нагадуватиме про себе… І про відповідальність, яку завжди має нести людство, освоюючи нові технології.
Про це з гіркого власного досвіду знають ті, хто пройшов жахливими колами ядерного пекла.
Перед тими ж, для кого вони стали останнім життєвим рубежем, світ в неоплатному моральному боргу. Наслідки радіації також настигли багатьох учасників ліквідації аварії через роки та десятиліття, ставши фатальними. Схилімо голови перед їх світлою пам’яттю!
Низький уклін всім, хто з честю сприйняв незнаний доти виклик долі! Хай на якорі життя міцно тримає вас добре здоров’я, світла надія та незгасний оптимізм, а віра в добро та відчуття суспільної підтримки допомагають долати проблеми та негаразди.
Пам’ятаймо про цінність та унікальність життя і будьмо у відповіді за кожен крок. Нехай над світом ніколи не проносяться руйнівні атомні смерчі!
