Cуд підтвердив правомірність податкових повідомлень-рішень
У Головному управлінні ДПС у Полтавській області повідомляють, що судом касаційної інстанції у справі №816/1091/15-а підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Контролюючим органом, за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника з питань перевірки показників податкових декларацій з ПДВ щодо достовірності нарахування від’ємного значення, прийнято податкові повідомлення-рішення на загальну суму 27,8 млн гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки здійснення господарських операцій між товариством та його контрагентом підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку. Натомість, висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам, є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, а не на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності платника податку і первинних документів, що у повному обсязі надавалися під час проведення перевірки. Позивач звернув увану на безпідставність висновків контролюючого органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій із зазначеним в акті перевірки контрагентом, враховуючи той факт, що контролюючим органом не належним чином проаналізовано наявність усіх первинних документів, що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того, підприємство не могло нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів звернула увагу на те, що господарські операції з контрагентом не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки не встановлено проведення розрахунків по спірним господарським операціям, відсутні докази перевірки якості придбаного товару, з огляду на специфіку такого, контрагент не подавав звітність за вересень та жовтень 2014 року, відсутній за місцем реєстрації, у контрагента відсутнє виробниче обладнання, складські приміщення та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, не встановлено придбання товарів по ланцюгу постачання. Крім того, дата податкових накладних та актів приймання-передачі нафтопродуктів не відповідає даті фактичного отримання та оприбуткування нафтопродуктів у бухгалтерському обліку платника.
Представниками Головного управління ДПС у Полтавській області акцентовано увагу на тому, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та які мають бути складені під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення. У разі відсутності таких документів, суб’єкт господарювання не має права вчиняти жодних записів на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Проте, документи, надані позивачем, а саме договори, додаткові угоди, акти приймання-передачі та листи контрагента (інших документів не надано) обставин фактичного проведення господарських операцій з придбання нафтопродуктів у контрагента не підтверджують.
Суд звернув увагу на аргументи податкового органу та врахував їх при прийнятті рішення на користь контролюючого органу.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду від 17 вересня 2024 року у справі №816/1091/15-а касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено; рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2020 скасовано.
Головне управління ДПС у Полтавській області
