Як не допустити отруєння бджіл при застосуванні засобів захисту рослин
Незабаром розпочнеться сезон застосування засобів захисту рослин, і головне питання, яке виникає, – це збереження та недопущення отруєння бджіл. Сільгоспвиробники та бджолярі повинні знайти взаєморозуміння й працювати разом, щоб уникати проблем і критичних ситуацій, не звинувачуючи один одного в негараздах.
Отруєння бджіл найчастіше спостерігається у весняно-літній період під час масових обробок сільськогосподарських посівів, особливо під час цвітіння ріпаку та соняшнику. Це є результатом порушень правил і санітарних вимог як з боку сільгоспвиробників при застосуванні пестицидів, так і з боку пасічників, які розміщують пасіки на полях, не повідомивши заздалегідь про їхнє розташування.
Основні причини отруєння бджіл
1. Несвоєчасне інформування бджолярів про час, місце та характер хімічного обробітку, а також про препарат, що застосовується.
2. Порушення правил використання пестицидів.
3. Проведення обробок у денний час під час активного льоту бджіл.
4. Обробка посівів у період цвітіння або наявність серед оброблюваних рослин квітучих бур’янів-медоносів.
5. Близькість оброблюваних територій до масивів квітучих рослин, що спричиняє ризик зносу пестицидів.
6. Використання небезпечних для бджіл препаратів.
7. Авіаційні обробки.
8. Проведення обприскування при швидкості вітру понад 5 м/с, що призводить до зносу препарату у зону інтенсивного льоту бджіл.
Значною мірою загибель бджіл залежить також від кліматичних умов (температура, вологість повітря, сила вітру).
Відповідальність сторін
Відповідальність за отруєння бджіл несуть не лише сільгоспвиробники, а й власники пасік, які повинні дотримуватися законодавчих норм.
Відповідно до Закону України «Про бджільництво»:
— Пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем розташування юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських ОТГ.
— Необхідно щорічно проводити обстеження пасік на предмет інфекційних захворювань і здійснювати їхню профілактику.
— Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
— Пасіки повинні розміщуватися на земельних ділянках, що належать власникам або перебувають у їхньому користуванні.
— Розміщення пасік на землях інших власників або користувачів можливе лише за їхньою згодою.
Дії у разі отруєння бджіл
Якщо сталося отруєння бджіл, необхідно скласти Акт про отруєння бджіл. Для цього потрібно створити комісію, до складу якої мають входити:
— представники господарства, де сталося отруєння;
— власник пасіки;
— представники територіальної громади;
— представники Держпродспоживслужби у сфері ветеринарії та захисту рослин.
В Акті повинна міститися така інформація:
— кількість бджолиних сімей на пасіці;
— відомості про умови утримання бджіл;
— санітарний стан бджолиних сімей до отруєння;
— який препарат застосовувався і в які строки проводилися обробки посівів;
— фаза розвитку рослин;
— наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі 5–7 км від пасіки;
— хто і коли повідомив бджоляра про хімічний обробіток;
— інформація про домовленість щодо розміщення пасіки на полях сільгоспвиробника;
— характер загибелі бджіл (поодинокі випадки, масова загибель, ознаки отруєння).
Законодавчу силу при визначенні причини загибелі бджіл і матеріального відшкодування має лише лабораторна діагностика. Дослідження проводиться на основі відібраних проб, у яких визначають залишки пестицидів. Відбір і транспортування проб для лабораторного аналізу здійснюються відповідно до чинних вимог та за рахунок власника пасіки. Разом із пробами до лабораторії надсилається Акт та супровідний лист із зазначенням пестициду, щодо якого необхідно провести дослідження.
Лише дотримання цих правил, взаємоповага та конструктивний діалог між сільськогосподарськими підприємствами й пасічниками є запорукою плідної співпраці. Це не лише сприятиме збереженню бджіл, а й допоможе уникнути судових суперечок щодо завданої шкоди. Така взаємодія принесе користь усім: пасічникам – здорових бджіл і якісні продукти бджільництва, аграріям – підвищення врожайності та якості сільськогосподарської продукції завдяки запиленню, а споживачам – натуральні та безпечні продукти.
Лариса Артикульна, провідний спеціаліст відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
