Семенівська селищна рада об'єднана територіальна громада

Полтавська область, Семенівський район

9 травня - День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Дата: 09.05.2016 10:05
Кількість переглядів: 167

     

      День Перемоги — державне свято в Україні та низці країн, що входили до складу СРСР. Відзначають 9-го травня — у день, коли 1945 року СРСР та союзники здобули перемогу над Третім Рейхом у Німецько-радянській війні.
Німецько-радянська війна — збройний конфлікт між Німеччиною та СРСР, що тривав з 22 червня 1941 року по 9 травня 1945 року. Складова Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. В німецькій історіографії отримала назву Східного фронту, а в радянській — Великої Вітчизняної війни. У конфлікті на боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія. 

В українському законодавстві День Перемоги визначається як день «торжества безсмертного подвигу народу — переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини». 

День Перемоги спочатку відзначали у СРСР і країнах Варшавського договору. Після розвалу Радянського Союзу 9 травня відзначають як державне свято в Україні, Росії та низці інших країн колишнього СРСР.

Пізно увечері 8 травня 1945-го року у передмісті Берліна акт про повну і беззастережну капітуляцію Німеччини підписав генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, пізніше повішений за вироком міжнародного трибуналу. На той момент Гітлер уже покінчив життя самогубством, деякі нацистські ватажки, зокрема, Гіммлер, тікали на захід, щоб здатися в полон англо-американським військам. З боку Червоної Армії документ про капітуляцію Німеччини був підписаний без згоди ставки Сталіна. Тому Сталін започаткував святкування Дня Перемоги в СРСР на 9-те травня, на день пізніше, ніж святкування Дня Перемоги у решти країн антигітлерівської коаліції. 8 травня 1945 року вийшов Указ Президії Верховної ради СРСР, де сказано, що 9 травня — «Свято Перемоги» та неробочий день. Відповідні декрети видали також уряди інших комуністичних країн Східної Європи. 

Наприкінці 1940-х років Сталін скасував святкування цього дня. З огляду на перемогу у війні, весь народ, особливо фронтовики, очікували на пом'якшення сталінського режиму, чого Сталін робити не збирався. Відновили ж його святкування лише після того, коли за часи хрущовської відлиги, народ дихнув трохи вільніше і зажив заможніше, вже в часи раннього Брежнєва.

У Радянському Союзі (і, відповідно, на теренах Української РСР) День Перемоги був оголошений неробочим днем Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1965 року як «Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

У 1991 році до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР були внесені зміни: в переліку святкових днів 9 травня було зазначено як «День Перемоги». 

У 2010 році у Львові вперше за часи незалежності України провели парад. Неподалік пройшов альтернативний мітинг, учасники якого наполягали на тому, що цього дня необхідно поминати і молитися за померлих у Другій світовій війні, а не святкувати. Сталося декілька сутичок між учасниками обох заходів. 

У 2004 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 та 9 травня Днями пам'яті та примирення.

У 2011 році в Україні було прийнято Законопроект №8157, який зобов'язував всі державні органи та органи місцевого самоврядування здійснювати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором України». Однак законопроект був визнаний неконституційним, оскільки червоний прапор відсутній у переліку державних символів, що міститься в Конституції України. Окрім того, копії прапорів, які пропонували підіймати, не мали нічого спільно з прапором, який вивішувався над Рейхстагом. Спроба зобов'язати червоний прапор до використання, а також провокація з боку влади державного рівня, яка не завадила приїзду до Львова проросійських українофобських організацій, що розгортали прапор на Марсовому полі, викликала найгострішу реакцію у Львові та Івано-Франківську, де відзначення Дня Перемоги супроводжувалися зіткненнями між прихильниками використання червоного прапора в Україні як символіки свята Перемоги з одного боку та представниками ВО «Свобода» й місцевих жителів з іншого.

У 2012 році, окрім офіційних заходів 9-го травня, 8-го травня молоді активісти провели панахиду за загиблими у Другій світовій війні у Києві, Львові, Запоріжжі та Дніпропетровську. У Львові на Янівському цвинтарі відбувся спільний молебень. Організатори заходів виступають проти використання радянської символіки та святкування. 

За результатами останнього соціологічного опитування, проведеного 2011 року Центром Разумкова, 70% громадян України вважають День Перемоги великим святом, ще 23,6% опитаних вважають цей день звичайним святом. Не вважають День Перемоги святом 4,7% респондентів і 1,7% опитаних не змогли відповісти на питання. Німецько-радянську війну українці переважно схильні називати Великою Вітчизняною, до такої назви схиляються 66,2% опитаних. 28,6% називають цю війну Другою світовою. Інші відповіді дали 2,4% респондентів, решта — вагалися з відповіддю.

За результатами соціологічного опитування, проведеного 2007 року Центром Разумкова, найбільшим святом цей день є для людей від 60 років (82 %), у віковій групі 18-29 років День Перемоги справді великим святом вважають 59,2 % опитаних. Серед регіонів України виділяється Західний регіон, де День Перемоги великим святом вважають 43,3 % опитаних, а майже кожний п'ятий (19,3 %) не вважає цей день святом.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь