Успішна практика працівників відділу "Семенівське бюро правової допомоги"
Працівниця Семенівського бюро правової допомоги допомогла особі визнати право власності на будинок
До Семенівського бюро правової допомоги Кременчуцького місцевого центру звернулася громадянка Р., яка є особою з інвалідністю першої групи, із питанням оформлення будинку у власність. Особі була надана адресна правова допомога за місцем її проживання, оскільки вона неспроможна самостійно пересуватися. Під час адресної правової допомоги працівниця бюро надала консультацію громадянці Р. та роз’яснила порядок звернення за безоплатною вторинною правовою допомогою.
Центром встановлено належність особи до суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу (особа з інвалідністю) та призначено представника - працівницю Семенівського бюро правової допомоги Олену Зайченко.
Під час спілкування з клієнткою Р. та ознайомленням із наданими документами виявилося, що вона за згодою власника у 1982 році вселилася до будинку, оскільки мала намір придбати цей будинок. Між нею та власником була домовленість в подальшому укласти договір купівлі-продажу цього будинку. Власник будинку передала особі Р. ключі, домову книгу та документ, що посвідчував її право власності на будинок, а особа Р. передала їй частину обумовленої суми за купівлю будинку. Власника будинку особа Р. більше не бачила, зв'язок з нею було втрачено. До будинку ні власник, ні її родичі більше не навідувалися. Тому оформити договір купівлі-продажу будинку не було змоги. Оскільки особа Р. з 1982 року безперервно проживає у будинку по цей час, здійснюючи поточні ремонти будинку, користується присадибною ділянкою, а також сплачує кошти за споживання електроенергії, газопостачання та користування телефоном вона має намір оформити документи на будинок для подальшого розпорядження ним.
Олена Зайченко на основі наданих документів та відомостей склала позовну заяву до суду про визнання права власності на будинок за набувальною давністю, до заяви було додано всі необхідні докази та заявлено клопотання про виклик свідків.
Під час розгляду справи судом було з’ясовано, що позивачка Р. в 1982 році зареєструвалася у вказаному будинку, постійно проживала в ньому і живе там до теперішнього часу, не приховуючи даного факту, жодних протиправних діянь, пов`язаних з цим немає, з 1982 року і по теперішній час будь-яка інша особа не виявила інтерес до вказаного будинку. Відомості про інших осіб, які б окрім позивачки претендували на вказаний будинок, відсутні.
Враховуючи обставини справи та надані докази, суд вважає встановленим, що більше десяти років позивачка добросовісно, відкрито і безперервно володіла спірним майном і продовжує це робити і далі, тому суд вважає за можливе визнати право власності на будинок за позивачкою в порядку набувальної давності. Після набрання рішенням суду законної сили та реєстрації права власності на будинок за особою Р. у Реєстрі речових прав на нерухоме майно, вона зможе вільно розпоряджатися будинком.
Таким чином Олена Зайченко допомогла особі Р. захистити її право на будинок в якому вона проживає уже близько сорока років.
Консультує юрист Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олена Зайченко:
Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За консультацією можна звернутися до відділу «Семенівське бюро правової допомоги» за адресою: смт. Семенівка вул. Незалежності 34, телефон: (05341) 91-2-43.
