Усиновлення дитини другого з подружжя
Якщо з подружжям проживає дитина, від попереднього шлюбу когось із них, інший з подружжя має право усиновити дитину якщо біологічний батько/матір відсутній/відсутня чи не заперечує проти усиновлення.
Відповідно до ст. 207 Сімейного кодексу України (далі – СК України) визначено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільності та гармонійних умов її життя.
Якщо дружина/чоловік хоче стати батьком/матір’ю для дитини, а біологічні батько/матір дають на це згоду, то необхідно звернутись із заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
До заяви також необхідно зібрати пакет документів, визначений п.91 постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»:
- копія паспорта громадянина України або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
- копія свідоцтва про шлюб;
- висновок про стан здоров’я усиновлювача;
- документ про наявність чи відсутність судимості;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- письмова згода біологічних батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом. Згода, відповідно до приписів ст. 217 СК України, має бути безумовною.
У випадку, якщо батько/матір відсутні, то потрібен документ, який встановлює причину відсутності у дитини другого з батьків. Це може бути свідоцтво про смерть, рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання особи недієздатною чи безвістно відсутньою тощо.
Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з’ясовує чи згодна вона на усиновлення, після чого розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку. Вказаний висновок видається під розписку та в подальшому подається до суду під час розгляду справи про усиновлення. Строк дії документів та висновку про можливість бути усиновлювачами наразі становить 18 місяців.
Усиновити дитину можуть: громадяни України, ті, хто перебуває на обліку кандидатів в усиновлювачі, проживають на підконтрольній Україні території. Не можуть усиновити іноземці та громадяни України, які перебувають за кордоном (виключення для родичів).
Після отримання висновку про доцільність усиновлення особа звертається до суду із заявою про усиновлення, дотримуючись вимог оформлення такої заяви, що визначені в Цивільному процесуальному кодексі України.
У відповідності з ч. 1 ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір’ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір’ю, батьком потрібна згода дитини, крім деяких вийнятків. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.
Згідно з ч. ч. 2, 3, 4 ст. 231 СК України якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.
Розгляд справи про усиновлення проводиться за обов’язкової участі усиновлювача, другого з подружжя, а також дитини, якщо вона досягла відповідного віку. Завершується розгляд справи ухваленням судового рішення. У разі задоволення заяви, усиновлення вважається здійсненим із дня набрання таким рішенням законної сили. Копія рішення надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно ст. 233 Сімейного кодексу України на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Виходячи зі змісту статті 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Забезпечення дитині такого захисту і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом є обов`язком держави.
За правовою консультацією можна звернутися до сектору «Семенівське бюро правової допомоги» відділу безоплатної правової допомоги Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт Семенівка, вул. Незалежності, 34, телефон: (05341)91243.
