Профілактика туберкульозу великої рогатої худоби
Профілактика туберкульозу великої рогатої худоби
Туберкульоз – це захворювання бактеріального походження, яке здатне вражати велику рогату худобу, домашню птицю і навіть людину. Характерні особливості патології – висока заразність і летальність у багатьох випадках. Супроводжується утворенням на внутрішніх органах, шкірних покривах і слизових специфічних безсудинних вузликів (туберкул), схильних до некрозу. Ефективної лікування туберкульозу у великої рогатої худоби немає.
Збудник туберкульозу надзвичайно стійкий в продуктах тваринного походження та навколишньому середовищі.
У ґрунті хвороботворні бактерії зберігають життєздатність протягом двох років, у водоймах – не менше п’яти, а в старих підстилках і гною ще довше.
Збудник туберкульозу гине при термічному впливі і обробці дезінфікуючими розчинами. Передача бактерії здійснюється повітряно-крапельним шляхом, а також з фекальними масами і сечею. Практично в 100% випадків відбувається внутрішньоутробне зараження плода від матері. Тварини часто вражаються туберкульозом через корм, в сараях, пасовищах і на водопої.
Основними методами діагностики туберкульозу є:
а) зажиттєвий - клінічний огляд, внутрішньошкірна туберкулінова проба (алергічні дослідження), а у коней - офтальмопроба;
б) посмертний - патологоанатомічне та бактеріологічне дослідження.
Алергічні дослідження тварин на туберкульоз проводяться державними лікарями ветеринарної медицини або відомчими спеціалістами ветеринарної медицини суб'єктів господарювання під їх контролем у відповідності до затверджених планів протиепізоотичних заходів.
З метою недопущення захворювання тварин на туберкульоз керівники господарств, власники тварин, ветеринарні та зоотехнічні фахівці зобов'язані:
1. Забезпечити проведення ветеринарно-санітарних заходів із недопущення занесення збудника туберкульозу на територію господарства.
2. Забезпечити належні умови утримання, годівлі та експлуатації сільськогосподарських тварин за нормативами, передбаченими для кожного виду тварин, їх віку та напрямів використання.
3. Не допускати введення (завезення) тварин з інших господарств і населених пунктів, а також переміщення їх в господарстві без відома спеціалістів ветеринарної медицини. Закуплених у господарство тварин необхідно утримувати протягом 30 діб на профілактичному карантині, під час якого їх досліджувати на туберкульоз та інші інфекційні захворювання згідно з ветеринарно-санітарними вимогами і чинним законодавством з цього питання.
4. Забезпечити згідно з технологічними вимогами:
- виведення тварин в літні табори;
- недопущення контакту хворих тварин на випасах, водопоях з тваринами інших господарств;
- проведення поточного ремонту, дезінфекції та дератизації тваринницьких приміщень і територій ферм;
- знезараження відвійок, молока, інших продуктів тваринного походження, що використовуються для годівлі тварин;
- систематичне очищення приміщень і території ферм від гною та його біотермічне знезараження;
- ізольоване вирощування молодняку;
- своєчасну реєстрацію та ідентифікацію завезеного і новонародженого молодняку.
5. Не допускати завезення на тваринницькі ферми молока, закупленого у населення, та використання його для годівлі тварин на фермах. Відвійки, завезені з молокопереробних підприємств, піддавати обов'язковому знезараженню в господарстві.
6. Не допускати введення в основне стадо молочних та племінних ферм тварин, закуплених у населення.
7. Не допускати до обслуговування в тваринництві та кормовиробництві осіб, які не пройшли медичне обстеження на туберкульоз, а також хворих на туберкульоз, які перебувають на диспансерному обліку.
8. На вимогу спеціалістів ветеринарної медицини пред'являти на завезених тварин ветеринарні документи, забезпечити належні умови для проведення спеціалістами ветеринарної медицини клінічного огляду, діагностичних досліджень тощо.
9. Своєчасно інформувати спеціалістів ветеринарної медицини про випадки захворювання тварин з ознаками, характерними для туберкульозу (втрата апетиту, запалення дихальних шляхів, збільшення поверхневих лімфатичних вузлів тощо).
10. Не допускати продаж населенню і комплектації молочнотоварних ферм телицями і коровами, які вирощувались у відгодівельних групах.
11. Обладнати у кожному господарстві необхідні об'єкти ветеринарно-санітарного призначення (санітарний пропускник, дезінфекційні блоки, ветеринарний пункт). Забезпечити суворе виконання комплексу ветеринарно-санітарних та профілактичних заходів.
З метою своєчасного з'ясування епізоотичного стану на території Кременчуцького району у плановому порядку спеціалісти державної служби ветеринарної медицини проводять алергічні діагностичні дослідження на туберкульоз.
Захворювань тварин на туберкульоз на території Кременчуцького району не зареєстровано, але для запобігання виникнення цієї хвороби серед тварин кожного року планується проведення алергічного дослідження на туберкульоз ВРХ як приватного, так і громадського сектору, незалежно від форми власності. Алергічне дослідження проводиться з метою виявлення реагуючих на туберкулін тварин на ранній стадії хвороби, до прояву можливості хворої тварини виділяти збудник туберкульозу в навколишнє середовище та заражати інших тварин.
Власники тварин повинні усвідомлювати важливість всіх заходів ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо туберкульозу та уникнення можливих негативних наслідків у разі їх невиконання.
Згідно статті 37 Закону України «Про ветеринарну медицину» власники тварин зобов’язані виконувати вимоги державних ветеринарних інспекторів щодо здійснення протиепізоотичних заходів, доставляти у визначене місце тварин, надавати лікарям ветеринарної медицини можливість проведення профілактичних заходів, повідомляти про закупівлю та продаж тварин, ідентифікувати їх та повністю досліджувати належних їм тварин на інфекційні захворювання, такі як бруцельоз, лейкоз, туберкульоз.
Начальник Кременчуцького районного управління Володимир БАРЧУК
