Семенівська селищна рада об'єднана територіальна громада

Полтавська область, Семенівський район

Чорнобильська катастрофа

Дата: 26.04.2016 19:09
Кількість переглядів: 114

        Минає 30 років відтоді як 26 квітня 1986 року сталась аварія на Чорнобильській атомній електростанції вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.


Після аварії на Чорнобильській АЕС з постраждалих районів евакуювали 116 тисяч осіб, ще 230 тисяч було переселено із зараженої зони. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів. 83% потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи страждають на різні захворювання, а серед учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 92%.

Україна та Європа досі долають наслідки цієї катастрофи. Із зони відчуження навколо станції евакуювали понад 115 тисяч людей. Утім, сьогодні у 30-кілометровій зоні мешкають самосели, також починає відроджуватися знищена радіацією флора та фауна. 

На самій станції уже 15 років не виробляється електроенергія. Утім, на ЧАЕС досі працюють близько двох тисяч людей. А місто-привид Прип'ять – стало своєрідною меккою для туристів із усього світу. 

Аварія сталася 26 квітня 1986 року, коли невдалий експеримент на атомній станції біля Прип'яті призвів до вибуху на четвертому енергоблоці. Його запустили лише за три роки до катастрофи. 

Величезна кількість радіоактивних речовин потрапила в атмосферу. Радіоактивна хмара простягнулася через усю Європу. Понад 100 тисяч людей евакуювали із зони відчуження та переселили.

Через 30 років від дня катастрофи величезні площі довкола електростанції на території України та Білорусі досі залишаються знелюдненими. Причина цього - страх перед довготривалими наслідками ядерного викиду. Натомість тут відроджуються популяції вовків, оленів, птахів та інших тварин.

Дослідники досі сперечаються стосовно наслідків катастрофи для флори та фауни. Зокрема, у світлі протиріччя між негативними ефектами від радіації та позитивними - від людської відсутності. Втім, схоже, природу не зупинити.
 

Нині в Україні райони, які юридично мають статус постраждалих та забруднених, займають територію близько 50 тисяч кв. кілометрів – це приблизно як територія Боснії та Герцеговини. Сама ж зона відчуження, що вважається мертвою територією, займає 2600 кв. кілометрів.

За розмірами це приблизно дорівнює Люксембургу. Основні елементи, такі як цезій, радій та плутоній, період напіврозпаду яких становить 10 тисяч років, нікуди не поділися й досі містяться у ґрунті, в рослинах та листі.

Чорнобиль зараз – це вахтове місто, де мешкають люди, які працюють у Зоні. Загалом їх налічується близько трьох тисяч. Цікаво, що там мешкають і звичайні люди, переважна більшість яких займає території на віддалених ділянках Чорнобиля. Прип'ять - навпаки, повністю покинуте місто.

Центральна частина Чорнобиля зараз заселена людьми, які працюють у Зоні. Також там розташовані всі основні підприємства: адміністрація зони відчуження, підприємства, які займаються обслуговуванням інфраструктури міста й Зони, пожежна охорона, батальйон УМВС, батальйон СБУ тощо.

Спорожнілі лікарні, покинуті будинки та розкидані поламані речі - це все, що залишилося від радянського міста Прип'яті, яке колись колись процвітало.Тоді місто з населенням 50 тисяч жителів вважалося баченням майбутнього, з прогресивним плануванням і сучасною архітектурою. Але майже 30 років тому все життя у місті перервалося.

Прип'ять була побудована за три кілометри від першої АЕС України, щоб стати будинком для вчених і робітників, які працювали на електростанції, а також військових, що її охороняли. Проте вибух 26 квітня 1986 року призвів до найстрашнішої ядерної катастрофи у світі. І Прип'ять повністю вимерла.

Відтоді Прип'ять дуже змінилася, а саме середовище стало більш безпечним для людини. На відміну від 1986 року рівень радіоактивності у Прип'яті суттєво зменшився. Проте й досі існує достатньо забруднених територій.

Місто було забруднене найбільше, починаючи з першого, другого та третього районів. Четвертий і п'ятий - не на стільки. Найголовніша зміна, якої зазнала Прип'ять - місто обростає лісом. Зараз це справжні міські джунглі.

Нині Прип'ять - це мекка для всіх сталкерів. Кинутий атомоград, одне з найбільших залишених міст світу, розташоване в дельті однойменної річки. Мертві коробки висотних будівель. 

Біля парадних будинків – химерні аморфні нагромадження із битого скла, обмоток кабелів та бетон, порослий мохом. Коли місто залишає останній патруль, під покровом ночі виходять сталкери.

Прип'ять повільно руйнується під впливом часу та мародерів. Уже почали текти стики між панельними перекриттями більшої половини дев'ятиповерхових будинків. А п'ятиповерхівки всі давно зруйновані. Тільки сім міських будинків, побудованих більш добротно, ще тримаються.

Проте торік усі ЗМІ облетіла звістка про те, що в зону відчуження вперше за сто років повернулися бурі ведмеді. Крім того, із рідкісних видів тварин також можна зустріти символ Полісся – чорного лелеку, червонокнижного борсука, орлана-білохвоста та червонокнижну сову.

Офіційно життя у зоні відчуження зараз заборонене законом. Проте там існує так зване сталкерське середовище – люди які в зону їздять нелегально. Як правило "туристичний" сезон починається з березня і триває до холодів. Більшість туристів – це український прошарок.

Наразі ступінь забруднення радіонуклідами як і раніше не дозволяє зняти всі обмеження режиму зони, проте туристам-екстремалам, все ж, вдається потрапити на територію унікального об'єкта і на власні очі побачити постапокаліптичний світ залишеної людиною території.

Короткі візити в закриту зону безпечні, однак вони ретельно регулюються і дозволені лише в складі організованих приватних турів. Різні українські турфірми пропонують жителям і гостям України вирушити в екскурсійний тур до Прип'яті і в зону відчуження в супроводі спеціальних гідів - команди супровідників, які допоможуть забезпечити безпеку туристам під час екстремальної поїздки.

Потрапити в зону відчуження можна лише після надання документів на кількох контрольних пунктах. Крім того, фахівці попереджають, що під час екскурсії ЧАЕС необхідно дотримуватися заходів безпеки - ні до чого не торкатися і вживати лише ті продукти харчування і напої, які були привезені з собою. Після закінчення екскурсії фахівці перевіряють всіх туристів на рівень радіації за допомогою спеціального обладнання.

Однак, за даними державного обліку, у відірваній від основних благ цивілізації в чорнобильській зоні відчуження на сьогодні проживає близько 300 осіб, велика частина яких - люди похилого віку. Варто також зазначити, що в 2000-х роках тут навіть народилася одна дитина. Зараз в Чорнобилі працюють магазин, клуб і пошта. Також є церква - Свято-Іллінський храм, єдина церква, що постійно діє в Чорнобильській зоні відчуження.

Зазначимо, після вибуху над аварійним блоком станції був побудований саркофаг, який останніми роками поступово руйнується. За 30 років порушилася його герметичність, внаслідок чого йдуть незворотні процеси старіння матеріалу, що створює небезпеку проникнення вологи всередину енергоблоку, де і до цього дня перебуває, як кажуть фахівці, велика частина ядерного палива. Забезпечити захист на 100 років допоможе конфайнмент, вартістю понад 1,6 млрд євро, отриманих як пожертвування країн-донорів.

У планах влади - перетворення Чорнобильської станції на безпечну систему за допомогою об'єкта в формі арки заввишки 105 метрів, завдовжки 150 метрів і завширшки 260 метрів. 

Торік Кабінет міністрів України вирішив направити близько 709 мільйонів гривень на заходи щодо зняття з експлуатації ЧАЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. 

Це також пов'язано з тим, що термін безпечної експлуатації об'єкта "Укриття" становить 30 років, тобто закінчується у 2016 році.

Однак попри те, що деякі працівники станції і самосели мешкають у зоні відчуження не перший рік і навіть їдять деякі продукти з "чорнобильської" грядки, говорити про відродження повноцінного життя там поки неможливо.

За офіційними даними, протягом перших трьох місяців після аварії загинула 31 людина, а променева хвороба вразила 134 мешканців, хоча в секретних доповідях йдеться мінімум про 300. Різні дані свідчать про те, що жертвами Чорнобильської катастрофи за увесь час стали від 25 до 100 тисяч людей.

Нині Прип'ять - це не просто покинуте місто, це великий музей просто неба. Музей, у якому застиг час, музей людської трагедії. Парк атракціонів - автодром, тир, карусель, гойдалка, колесо огляду. Урочисте відкриття планувалося на 1 травня 1986 року. Проте аварія на ЧАЕС знищила ці плани, і на гойдалках жодного разу не покаталася жодна дитина.

А міська лікарня - один з найпохмуріших куточків всієї зони. Те, на що зараз вона перетворилася, здатне налякати навіть стійких і цинічних людей. Гори качок в палатах або інвалідне крісло на поверсі. Все це лякає не своїм антуражем, а розумінням масштабів катастрофи. 

Слід також зазначити, що через 30 років після трагедії досі нема точних даних про захворювання на рак, які спричинила Чорнобильська катастрофа, а також про опосередковано викликані нею смерті. Згідно з офіційними радянськими даними, безпосередньо від аварії загинула 31 особа. Проте повної картини немає і до сьогодні. Не існує навіть загальноприйнятої методики обліку впливу катастрофи на здоров'я людини.

30 - 50 років для ядерної катастрофи це не термін. Наслідки аварії будуть відчуватися і стануть великою проблемою для наших нащадків на багато поколінь уперед. Сьогодні станція і зона навколо неї залишаються бомбою "уповільненої" дії, як з екологічної, так і з точки зору загрози тероризму. 

На тлі неоднозначного ажіотажу навколо ядерного могильника, який просто необхідний для нормального функціонування зони, загроза саботажу або теракту стає великим ризиком для України і всієї Європи. Ще однієї аварії на об'єкті планета без глобальних наслідків просто не переживе.

Щодо повноцінного відновлення життя на уражених територіях екологи дають невтішні прогнози. Експерти схиляються до думки, що в Зоні людство навряд чи зможе колись жити безпечно. Через радіоактивні елементи ушкоджена територія буде залишатися небезпечною ще тисячі років.

Щорічно Кабімін виділяє на утримання Чорнобильської АЕС понад 700 млн гривень, більша частина яких йде на підтримку в безпечному стані трьох уцілілих після вибуху енергоблоків і контроль радіаційного стану.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь