Семенівська селищна рада
Полтавська область, Кременчуцький район

Закон України №1072-ІХ від 04.12.2020 р.

Дата: 08.02.2021 10:13
Кількість переглядів: 633

Закон України №1072-ІХ від 04.12.2020 р.: зміни у сплаті єдиного податку та ЄСВ

21.12.2020Фото без опису

Закон України від 04.12.2020 № 1072 „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі – Закон № 1072-ІХ вносить до інших законодавчих актів додаткові зміни, у тому числі пов’язані з запровадженням Закону № 1071, та окреслює порядок оподаткування матдопомоги, яку планують надавати суб’єктам господарювання. Крім того, Закон № 1072 запроваджує низку додаткових послаблень, зокрема для ФОП-єдинників групи 1. Для цієї категорії платників тимчасово передбачено звільнення від:

сплати ЄП за грудень 2020 року та періоди січень–травень 2021 року, крім порушників умов перебування на відповідній групі (п. 529 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

нарахування та сплати ЄСВ «за себе» за періоди з 1 по 31 грудня 2020 року, з 1 по 31 січня, з 1 по 28 лютого, з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2021 року (п.п. 910.1 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ). Причому такі місяці повністю зараховуються в страховий стаж та вважається, що ЄСВ за ці місяці сплачено в розмірі, не нижчому від мінімального (новий п.п. 145.1 розд. XV Закону № 1058). Звісно, такі особи можуть нараховувати та сплачувати ЄСВ за ці періоди добровільно, у такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності з ЄСВ.

У Законі № 1072 передбачено тимчасове (за період з 01.12.2020 р. по 31.12.2020 р.) звільнення від сплати ЄСВ «за себе» у мінімальному розмірі також і для інших платників, які підпадають під дію Закону № 1071 (новий п. 916 розд. VIII Закону про ЄСВ). Тут є певні неузгодженості. По-перше, в цій нормі вказано, що це звільнення полягає у тому, що не застосовуються положення абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, а в цій нормі, своєю чергою, йдеться про ФОП (крім єдиноподатників), незалежних професіоналів та членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. З огляду на це:

зазначені самозайняті особи можуть платити ЄСВ за грудень без виконання вимоги щодо мінімального розміру страхового внеску (тобто з фактичної бази нарахування);

ФОП — платники ЄП груп 2–4 не звільнені від обов’язку щодо сплати ЄСВ «за себе» у розмірі, не нижчому від мінімального.

Законом України від 4 грудня 2020 року №1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон №1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено, зокрема, п. 2 прим. 3.

Відповідно до п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Положення п. 2 прим. 3 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п. п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року №2597-VIII;

- осіб, щодо яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України від 23 лютого 2012 року «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора