Профілактика африканської чуми свиней
Африканська чума свиней (АЧС) - гострозаразна вірусна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків.
Це одна із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовленими відсутністю вакцини проти даної хвороби, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, обов'язковістю дотримання ветеринарно-санітарних вимог до утримання свиней, значними витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів, в разі виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для недопущення її розповсюдження.
Збудник хвороби - ДНК-вірус родини Asfaviridae роду Asfivirus, що характеризується вираженою варіабельністю вірулентних властивостей, високостійкий до факторів зовнішнього середовища: зберігає життєздатність в діапазоні рН від 4 до 10 тривалий час - від декількох тижнів до місяців. Тривалий час зберігається в продуктах і субпродуктах від свиней, що не піддавались термічній обробці (солонина і сирокопчені харчові вироби, харчові відходи, що йдуть на корм свиням).
- в трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів;
- у м'ясі від хворих тварин - до 155 днів;
- у копченій шинці - до 5 місяців;
- у гною - до 3 місяців.
Ознаки хвороби:
Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин, у цей час, виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток - проявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить).
Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, спрага), збиваються в гурти, з'являються ознаки серцевої недостатності: синюшність (ціаноз) шкіри та значні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах).
Поросні свиноматки, як правило абортують, незалежно від терміну вагітності на 5-8 добу після зараження чи на 1-3 лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи.
Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС складає – від 80 до 100 % захворілих тварин.
Коротко про Африканську чуму свиней (АЧС)
- АЧС не становить небезпеки для здоров’я та життя людей.
- На АЧС хворіють лише дикі та свійські свині (всіх видів, порід та статево-вікових груп).
- Резервуаром Африканської чуми свиней в природі є дикі свині, від яких заражаються свійські (домашні свині).
- Основний шлях передачі збудника - це безпосередній контакт тварин (хворої та здорової) та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилась виділеннями хворої тварини та мала контакт зі здоровою, а також - предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби та корми, в тому числі й харчові відходи.
- Збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом і в першу чергу в харчових та нехарчових продуктах від заражених вірусом АЧС тварин (наприклад: в копченій шинці - до 5 місяців).
- Заморожування лише консервує збудника (продукт залишається джерелом інфекції після розморожування).
- У разі виявлення хворої тварини з ознаками захворювання на АЧС або трупів свиней в природному середовищі необхідно негайно сповістити про це лікаря ветеринарної медицини та вжити заходів, щодо унеможливлення розповсюдження АЧС.